Днями Рада, прийнявши законопроєкт №8263 про дерадянізацію адміністративно-територіального устрою, вирішила "позбутися" селищ міського типу. Втім, таке рішення не безпідставне: чиновники таким чином попрощалися із радянською спадщиною, що не відповідає нашому Основному Закону. Про це в ефірі UWN пояснив народний депутат України від фракції "Слуга народу" Віталій Безгін.
"Парадокс полягає в тому, що попри те, що наша держава з 1996 року має свою незалежну Конституцію, в якій немає такого явища, як "смт", в нас досі існував радянський спадок, який, в принципі, не відповідає європейським стандартам і створював тільки труднощі. Тому було ухвалене рішення в комплексному законі про розвязання питання адмінустрою, зокрема прибрати цей елемент", – зазначив Безгін.
В чому ж були труднощі?
Нардеп пояснює: вся специфіка полягла в тому, що після комплексної зміни адмінустрою ще в 2020 році (реформа децентралізації, – ред.), в нас вся країна покрилася громадами. Таким чином, всі мешканці живуть в 1469 територіальних громадах і плюс місто Київ (який має окремий статус, як столиця).
"Згідно з Конституцією, в нас всі громади – сільські, селищні або міські. Тобто там немає ніякого універсального поширення на якусь категорію вигадану, як "смт". Але "смт" існувало в законодавстві", – уточнює депутат.
Як приклад, він пояснив на громаді сільської місцевості, яка зокрема має школи, до яких відповідно розраховується освітня субвенція. Очевидно, що в містах щільність населення відрізняється від селища, і, відповідно, коефіцієнт наповнення класів відрізняється. І саме через те, що існувала категорія "смт", селищні громади фактично страждали, бо їх рахували по коефіцієнту, як міські.
"Відповідно вони мали більші вимоги до наповнення класів, і як наслідок недоотримували освітні субвенції, яка є проблемою", – додає він.
Скільки населених пунктів змінить свій статус і яких змін варто очікувати?
В Україні - 881 селище міського типу, станом на зараз. Вони перейдуть в статус селищ.
Статус "селище" нададуть з тої причини, аби "ні громадяни, ні громади не втратили пільги, субсидії і подібні речі, що покращують життя в сільській місцевості, яка менш розвинена, ніж місто", додає Безгін.
Це була непроста дискусія, бо для когось все-таки це питання психологічне, тобто селище міського типу це як містечко, а тут ми ставимо селищем, але ми вирішили, що добробут громадян і саме можливість бути в пільгових ситуаціях, наприклад, як згадана мною освітня субвенція куди важливіше, особливо під час воєнного стану, ніж просто якась емоційна складова про містечко.
Безгін також пояснює, що закон не вимагатиме змінювати паспорт, нотаріальні документи, документи на житло чи будь-які інші папери, бо він не містить зворотньої сили в часі, тому усі документи громадян – жителів СМТ продовжують діяти і жодної перереєстрації не потребується.
Питання з населеними пунктами лишається відкритим
Втім, відсутність в Україні селищ міського типу не вирішує питання докорінно, переконаний нардеп. На його переконання, з Конституції треба прибрати і міста, і селища, і села. Залишити варто лише територіальні громади.
"Оскільки в нас з 2020-го року обирається керівництво винятково громади. Громада може в себе включати, до прикладу, одне місто, 10 селищ чи 10 сіл. А центр управління ухвалення рішень там один в центральній садибі, яку обрала безпосередньо громада. Тому звісно це треба робити. Ми планували це робити до повномасштабного вторгнення. Але зараз це неможливо зробити, бо зміни до Конституції неможливі під час війни.
Україна без селищ міського типу
Нагадаємо, Верховна Рада 28 липня ухвалила закон, який оновлює класифікацію населених пунктів в Україні, зокрема ліквідується статус "селище міського типу" для населених пунктів.
Відтепер населені пункти в Україні матимуть такі статуси:
- місто – з переважно компактною, багатоповерховою забудовою та загальною чисельністю жителів не менш як 10 тисяч;
- селище – з переважно садибною забудовою, з населенням не менш як 5 тисяч осіб;
- село – з садибною забудовою, з населенням менше ніж 5 тисяч людей.
