Продажі зброї у світі росли з 2014 року, коли Росія анексувала Крим. Але що це було за зростання – на 1,9% у 2021-му, роком раніше ще менше. За 2022-й поки немає даних SIPRI, але вже зрозуміло, що вони будуть рекордними. Попит набагато перевищує пропозицію і виробничі спроможності світового ВПК. Глобальні воєнні витрати – це не лише поставки танків і ракет, це також ремонтно-технічні роботи, забезпечення і навчання особового складу. 2021 року такі витрати перевищили 2 трлн доларів. Німецький журнал Focus порахував: якби воєнна промисловість була окремою економікою, вона б зайняла 9-те місце у світі.
Цікаво, що до минулого року оборонні компанії, особливо у Європі, вважалися не дуже перспективними. По галузі дуже вдарила пандемія: логістичні ланцюжки постраждали, інфляція спричинила падіння доходів. Західні уряди не воліли вкладатися у оновлення своїх армій, ринок збуту був обмеженим, а конкуренція – шаленою. ВПК США та Європи відзвітував про падіння продажів. Сьогодні ж провідні європейські та американські виробники озброєнь мають контракти, розписані на кілька років наперед, а попит лише росте. Компанії будують нові заводи, розширяють виробничі лінії, працюють у три зміни, наймають нових працівників, а їхні акції ростуть мов на дріжджах.
Як війна в Україні вплинула на ринок зброї
Війна дала поштовх до цілого ряду глобальних процесів. І мова не лише про потребу у снарядах, яких вже катастрофічно не вистачає.
Країни НАТО швидко збільшують воєнні бюджети – орієнтир у 2% ВВП більше не виглядає тягарем.
Такі країни, як Німеччина, Франція, Польща, Японія, взяли курс на серйозне переозброєння.
- Німеччина виділила 100 млрд євро на програму модернізації своєї армії, яка зараз знаходиться у жалюгідному стані. Зокрема, 10 млрд піде на покупку у США 35 винищувачів п’ятого покоління F-35.
- Польща уклала ряд контрактів на закупку танків, гаубиць, РСЗО, САУ та винищувачів у Південної Кореї загальною сумою до 15 млрд євро. У США Польща купує 32 винищувачі F-35, 250 танків Abrams, 18 установок HIMARS, 45 ракет ATACMS та тисячі ракет до РСЗО загальною вартістю до 19 млрд євро.
- Франція замовила 55 винищувачів Rafale, 420 броньовиків Serval та 264 VBL, танки Leclerc, атомну субмарину, фрегат, десятки САУ Caesar та інших засобів на мільярди євро.
- Країни Центральної та Східної Європи "спалюють" свої запаси радянської і старої західної зброї шляхом передачі її Україні і замовляють нову, проводячи таким чином часткове переозброєння.
Також західні союзники України замовили у виробників зброю для ЗСУ, чим завантажили заводи.
- Німецька компанія Krauss-Maffei Wegmann має збудувати 100 САУ PzH 2000, контракт від уряду Німеччини на 1,7 млрд євро.
- Також у процесі виготовлення для України три системи IRIS-T.
- США замовили у Raytheon Missiles & Defense для України системи NASAMS на 200 мільйонів доларів.
- l3harris Technologies виготовить для нас 14 ракетних комплексів VAMPIRE.
- Lockheed Martin має поставити Києву 18 новеньких HIMARS.
- Всі заводи, які виготовляють артилерійські снаряди, працюють на максимальну видачу.
Окрім того, західним країнам треба поповнити власні арсенали після передачі озброєнь Україні. Так, Спллучені Штати з 24 лютого 2022 року надали Україні воєнної допомоги на 29 млрд доларів, переважно – з арсеналів Пентагону. Наприклад, США передали Україні близько 9 тис. комплексів Javelin, а Британія приблизно стільки ж NLAW – а це п’ятирічний обсяг виробництва. Командувач британських збройних сил Тоні Радакін говорить, що знадобляться роки, щоб поповнити британські арсенали після всього лише року допомоги Україні. Польща поповнює свої запаси САУ Crab, а Франція – САУ Caesar.
Також на фоні загострення відносин з Китаєм Вашингтон дійшов висновку, що наявних озброєнь буде недостатньо для можливої війни, а тому був ухвалений рекордний бюджет Пентагону на 858 млрд доларів.
Європа – ельдорадо для традиційно в’ялого ринку
Європейські оборонні компанії до війни знаходилися у тіні американських і китайських конкурентів, працювали переважно на експорт і не розраховували свої потужності на великі об’єми. А тепер на них звалився небувалий наплив замовлень, і компанії терміново збільшують потужності.
"Замовники будуть віддавати контракти компаніям, у яких є відповідні потужності", – так виконавчий директор німецького концерну Rheinmetall Армін Паппергер прокоментував покупку іспанського конкурента Expal Systems SA за 1,2 млрд євро. За його словами, компанія готується до великих контрактів вже цього року.
Rheinmetall – найбільший виробник зброї у Німеччині і один з найбільших у Європі, але за світовими мірками – лише у третьому десятку. Був, адже після 24 лютого компанія збільшила свою вартість на 140% - до 10 млрд євро, а виручку – на 13%. Rheinmetall подвоїв річне виробництво боєприпасів для танків і мінометних снарядів, збільшив у півтора рази виробництво артилерійських боєприпасів та вантажівок. Компанія будує заводи для виробництва снарядів у Німеччині та Угорщині, і ще два – для виробництва вибухівки та БМП у все тій же Угорщині.
"Ми можемо вже виробляти 240 000 танкових боєприпасів (120 мм) на рік, що більше, ніж потрібно усьому світу, – говорить Паппергер. І додає – Потужність виробництва 155-мм артилерійських снарядів може бути збільшена до 450 000–500 000 на рік, що зробить Rheinmetall найбільшим виробником обох видів боєприпасів. Україна щомісяця потребує близько 150 тисяч боєприпасів в економному режимі".
Rheinmetall спеціалізується на бронетехніці – компанія випускає знамениті танки Leopard, БМП Marder і Puma, готує до реінкарнації танк Panther, який називає найпотужнішим у світі. До речі, німці, як і багато інших виробників, намагаються використати допомогу Україні для реклами своїх новинок. Rheinmetall готовий надати Україні свою "Пантеру", аби переконати свій уряд взяти танк на озброєння у рамках модернізації армії. А ще хоче виробляти знамениті HIMARS у Німеччині, щоб задовольнити попит європейських країн.
Війна в Україні значно покращила справи британської корпорації BAE Systems. Зростання акцій на 43% після 24 лютого може знайти продовження. Скоро в Україну приїдуть танки Challenger 2, БМП CV90 і Bradley, САУ Archer виробництва цього концерну. Компанія вже має чудовий приклад, як успішне застосування західної зброї відроджує до неї інтерес – є ідея відновити виробництво 155-мм гаубиць М777, легендарних "трьох сокир", яким ЗСУ знищують ворога.
Також BAE Systems є одним з виробників винищувача Typhoon. Європейським компаніям дуже б хотілося, якби їхні уряди посприяли переходу ЗСУ саме на їхні літаки. BAE може бути найближчою до мети, оскільки Велика Британія схиляється до передачі Києву своїх винищувачів, що у майбутньому може обернутися новими замовленнями для виробника.
Шведська Saab найняла ще 500 співробітників – замовлення на NLAW після першого року війни в Україні розписані на три-чотири роки вперед. Зараз шведи отримали новий виклик – Пентагон таки взяв їхню розробку GLSDB для потреб України. Ці ракети для HIMARS можуть летіти на 150 км, вони вже є в наступному пакеті допомоги від США, але виробництво тільки починається. А ще Saab лобіює передачу Україні винищувачів Gripen.
Французька Thales Group також отримала замовлення для України – радари GM 200 для нашої ППО.
Вторгнення в Україну потягнуло венчурні інвестиції в оборону на європейському ринку. У 2022 році інвестиції в аерокосмічну та оборонну галузі досягли рекордного рівня – майже 780 млн євро, хоча раніше вони були табу для багатьох венчурних компаній. Мільярдер Пітер Тіль інвестував у Quantum-Systems, компанію з виробництва БПЛА. Ця компанія розробляє док-станції, які дають змогу заряджати і розгортати безпілотні літальні апарати без участі людини. Як пише Bloomberg, частково завдяки війні європейські оборонні стартапи зуміли уникнути масштабнішого спаду інвестицій у технології.
Загалом європейський ВПК настільки розійшовся, що спричинив дефіцит деяких компонентів. Виробники полімерів, пластмас, пороху та вибухівки так само наймають нових працівників, щоб встигати за попитом. Директор британської Chemring Мік Орд, яка виробляє вибухові речовини, повідомив, що об’єми замовлень виросли на 100–200% і потрібно запускати нові заводи, щоб їх виконати.
Зброярі навіть закликають ЄС координувати замовлення для України, щоб ефективніше розподіляти ресурси і скорочувати терміни поставок. Ще одним серйозним викликом для ВПК є нестача кадрів, йдеться про залучення спеціалістів з інших сфер. До речі, Росія вирішила цю проблему шляхом примусової праці ув’язнених на оборонних заводах.
Пентагон не поспішає із замовленнями
До війни в Україні американська оборонка продавала нової зброї на 300 млрд доларів – половину всього ринку. Зі 100 найбільших виробників 40 – американські, всі топ-5 рейтингу – теж зі США. Останні роки вони потроху втрачали ринки, поступаючись китайським конкурентам в Азії та Африці. Через пандемію найбільші проблеми виникли у Boeing, оскільки половина бізнесу компанії – це виробництво цивільних суден.
Американські зброярі сподівалися, що війна в Україні покращить їхні справи, але поки ці очікування справджуються не повною мірою – через збої в ланцюжках постачань, жорсткий ринок праці та процес закупівлі озброєнь, який може розтягуватися на роки.
Дійшло до того, що Lockheed Martin, найбільша у світі оборонна компанія за розміром виручки, чиї протитанкові ракети Javelin і ракетні установки HIMARS відіграють провідну роль у допомозі з боку Сполучених Штатів Україні, повідомила, що очікує скорочення річних продажів другий рік поспіль. Не очікує до 2024 року різкого зростання продажів і партнер Lockheed з виробництва Javelin і Stinger – компанія Raytheon Technologies. При цьому акції Lockheed після 24 лютого виросли на 18%.
Як пише WSJ, великою проблемою для американських виробників зброї є розрив між заявами Пентагону про розмір військової допомоги Україні і тим, скільки він фактично витрачає на купівлю нової зброї в оборонних компаній. На допомогу Україні США виділили 29 млрд доларів, але Пентагон у 2022-му зробив нових замовлень менше ніж на 10 млрд.
Коли в серпні Пентагон замовив нові Stinger, це було перше за 18 років замовлення Raytheon від американського уряду. До грудня Україна вже витратила те, що виробляли протягом 13 років, говорив Грег Хейс, виконавчий директор Raytheon.
Під час бойових дій також були використані вироблені за п'ять років ракети Javelin. Україна передали 9 тис. "джавелінів", а Пентагон замовив у Lockheed Martin лише 1,8 тис.
Втім, виробники впевнені, що замовлення будуть, адже війна потребує дедалі більших поставок. Raytheon розібрала на деталі старі ПЗРК і повернула на роботу пенсіонерів, щоб збільшити темпи виробництва. Lockheed Martin хоче збільшити на 60% виробництво ракет GMLRS до HIMARS.
З проблемами зіткнулася і компанія L3Harris Technologies, яка отримала замовлення на 14 ракетних комплексів VAMPIRE для України. Вона дістає чіпи зі старих радіоприймачів, щоб зробити нові.
Lockheed Martin зараз більше сподівається на закупки винищувачів F-35 європейськими країнами, а Raytheon робить ставку на ЗРК Pаtriot. Є плани організувати їх виробництво у Європі, де попит росте.
Ще один гігант ринку Northrop Grumman пожинає плоди виграного тендеру на поставку армії Сполучених Штатів Америки нового бомбардувальника-невидимки B-21 Raider. Ціна одного літака – 700 млн доларів, а таких Пентагон буде купувати багато на фоні ймовірного конфлікту з Китаєм. Акції компанії зросли за рік на 19%.
Очікується, що вже цього року США будуть замовляти нової зброї набагато більше, ніж попереднього. Тут і рекордний бюджет, і наростання напруженості з Китаєм. Американські генерали моделюють можливі сценарії зіткнення з Пекіном і вивчають, які саме озброєння будуть у пріоритеті. Генсек НАТО Расмуссен закликав західні країни планувати довгострокові поставки зброї Україні.
Оборонні компанії точно не збідніють, а ВПК може збільшити свій вклад у зростання економік деяких країн.
