Знищення греблі Каховської гідроелектростанції – це спланована заздалегідь акція російських окупантів.
Так, наприклад, у 2019 році видання "Военное обозрение" опублікувало статтю з красномовною назвою "ДніпроГЕС, або Чим реально загрожує Україна Росії". У статті розлого даються пояснення щодо начебто аварійного стану ДніпроГЕС і наслідків техногенної катастрофи. Утім мою увагу привернули не стільки можливі наслідки техногенної катастрофи, скільки зауваження автора з приводу того, що "за 70 кілометрів нижче за течією Дніпра знаходиться Запорізька АЕС".
Примітно, що стаття на сайті, який знаходиться в орбіті інформаційних інтересів МО РФ, анонімна. Авторство статті належить такому собі "Восточному ветру". Цікавий факт.
За три роки після появи публікації у виданні "Военное обозрение" 5 жовтня 2022 року на сайті "Московський комсомолець" була опублікована стаття "Вибух ДніпроГЕС та цунамі на Запоріжжі: намальовано сценарій української провокації. США та Київ працюють над новим "планом апокаліпсиса"? Експертну оцінку щодо наслідків катастрофи, яка може статися під час підриву греблі та неконтрольованого скидання води, дає професор, доктор технічних наук, керівник НТЦ "Вибухостійкість" Московського державного будівельного університету Олександр Комаров.
Варто зауважити, що висловлювання доктора технічних наук Комарова, які датовані 5 жовтня 2022 року, практично до коми повторюють тези, які були викладені на сайті "Военное обозрение" ще у листопаді 2019 року.
Це вже не збіг обставин і не плагіат. Мовиться про те, що сценарій підриву ДніпроГЕС готувався російськими спецслужбами ще у 2019 році, задовго до широкомасштабного вторгнення РФ на територію України. І вже тоді відповідальність за можливі численні жертви мала бути покладена на українську сторону.
Показовим є той факт, що, за даними розвідки, окупанти провели основні роботи із замінування греблі ще у квітні.
Наскільки за умов, які склалися, можлива взагалі тепер деокупації півдня Херсонщини? Той, хто планував підрив Каховської гідроспоруди, прорахував далеко не все.
Мовиться про те, що, на мою думку, цей напрямок не розглядався ЗСУ як один з можливих у моменті планування операції з деокупації українських територій. Пояснюється це тим, що у нас немає у достатній кількості плавзасобів для того, щоб переправити війська через Дніпро під Херсоном, де ширина водного дзеркала сягає понад кілометр.
Після знищення греблі росіяни відразу почали волати про те, що підрив Каховської гідростанції послабив їхні позиції на цьому напрямку і, навпаки, посилив позиції ЗСУ.
Між тим це твердження є риторичними. Оскільки відразу виникає запитання: а де зараз ЗСУ захоплювати плацдарм? Тому у цьому випадку ще не зрозуміло, хто опинився у більш виграшній ситуації.
Те, що вода змила російські мінні загородження, то, звичайно, добре, але не головне. Оскільки наразі немає де і куди проводити десантні операції.
Другий момент, на який не можна не звернути уваги, полягає в наступному. За рахунок затоплених районів униз по течії Дніпра у росіян послабилися можливості вогневого контролю територій, які підконтрольні українській владі. Разом з тим, на жаль, відповідно, така сама проблема виникла і у Збройних сил України.
Тобто за рахунок розлиття води з водосховища лінія бойового зіткнення перенеслася вглиб суші по обидва береги, які контролюються різними сторонами воєнного конфлікту.
А отже наразі стоятиме питання, що по позиціях окупантів можуть працювати лише окремі засоби ураження. При цьому виключно НАТОвського зразку. А це знову тягне за собою передислокацію такого виду зброї, особового складу, накопичення і збільшення використання боєприпасів, ремонт техніки і таке інше.
Звичайно, тільки Генеральний штаб ЗСУ може дати чітку й однозначну відповідь, наскільки змогли (і чи змогли?) росіяни своїм варварським вчинком загальмувати контрнаступ українських визвольних сил.
Наразі, за інформацією представників МОУ, окупанти переміщують свої найбільш боєздатні частини з Херсонського напрямку: це насамперед підрозділи морської піхоти, Повітряно-десантних військ та 49-ї армії. Зокрема, повідомляється про те, що противник, розуміючи нездатність стримати український наступ на різних напрямках, командування російських окупаційних військ вирішило "звузити" можливу географію активних дій ЗСУ.
Така передислокація значно посилить російське угруповання під Запоріжжям. Оскільки це спеціальні підрозділи і підрозділи повітряно-десантних військ, берегової оборони. Вони були зосереджені безпосередньо на другій лінії оборони до підриву Каховської ГЕС.
Такий перебіг подій ще раз засвідчує, що катастрофа на Каховській ГЕС була в першу чергу вигідна саме Російській Федерації. Адже розлив Дніпра вкрай ускладнює там проведення будь-якої десантної операції, якщо така планувалася.
Але між тим є незалежні від нього фактори. Насамперед – природні, які склалися за теперішніх обставин. Вода має піти за тиждень. Але та берегова смуга, яка звільниться від неї, виявиться на певний час непридатною для того, щоб здійснювати десантні операції, оскільки все буде вкрито мулом.
Плюс до того за цей час ми наразимось на виникнення епідеміологічних інфекцій. Бо скотомогильники, вигрібні ями, кладовища вже поплили...
Тобто так створиться зона екологічного лиха, яка унеможливить не те що проведення будь-яких десантних операцій, а взагалі перебування в тій зоні людей.
Також руйнуванням Каховської ГЕС російське керівництво намагається відволікти частину сил та ресурсів Сил оборони України на ліквідацію техногенної катастрофи, тим самим унеможливити звільнення окупованих територій на лівобережній частині Херсонської області.
