Якщо немає достатніх, ґрунтованих і законних доказів винуватості підозрюваних, правоохоронці можуть вдатися до фальсифікації документів. Такі випадки розцінюються захисниками як приклад тиску на бізнес. Про це в ефірі ТАК TV розповів адвокат Олександр Бабіков.
Зауважимо, що працівники ДБР можуть бути причетні до фальсифікації документів у справі ТОВ "Краснолиманське" та Віталія Кропачова. Кримінальне провадження за цим фактом вже відкрито.
"Коли в органу досудового розслідування немає достатніх доказів і підстав проводити обшук, вони інколи вдаються до фальсифікації документів. Набагато простіше створити видимість певної проблеми, після чого піти до суду, одержати дозвіл на проведення обшуку, а далі вже приходити на підприємство з обшуком і влаштовувати там безлад. Саме в цьому випадку, який стосується збагачувального комбінату, ми спостерігаємо те, що слідчі звернулись до суду, надали недостовірні відомості про те, що збагачувальний комбінат мав певні господарські відносини з іншим підприємством, цим обґрунтували своє клопотання. Логічно, як наслідок, прийшли проводити обшук і тих документів, звісно, не знайшли. Але все ж таки діяльність підприємства була зупинена, підприємці, службові особи зазнали тиску. Тому такі випадки ми розцінюємо як приклад тиску на бізнес для того, щоб змусити стати на певні, може, не зовсім законні пропозиції сторони обвинувачення", – каже адвокат.
Й додає, що зазвичай така діяльність здійснюється, коли доказів немає, підозра необґрунтована, а законних підстав притягнути когось до відповідальності немає.
"Така бездіяльність була оскаржена, і вже суд примусив Офіс генерального прокурора і Державне бюро розслідувань почати розслідування. Вже з такого підходу ми бачимо, що активно розслідувати вони це провадження не будуть, але зі свого боку ми будемо направляти відповідні клопотання, вимагати від них проведення слідчих дій, в тому числі з нашою участю. Щоб довести факт підробки, тиску і перешкоджання законній господарській діяльності", – підсумував правник.
Справа ТОВ "Краснолиманське"
ДБР звинуватило бенефіціарного власника ТОВ "Краснолиманське" Віталія Кропачова, довірену особу бізнесмена, директора ТОВ "Краснолиманське" та головного бухгалтера ТОВ "Краснолиманське" у нібито створенні так званої злочинної групи та у нібито завданні державі шкоди на 2 млрд гривень.
Сам Кропачов відкидає всі звинувачення та заявляє, що жодних правових підстав для кримінальної справи немає. Адвокати бізнесмена стверджують, що його затримання відбулося із порушеннями. До того ж, за словами одного з адвокатів, Олександра Салазського, Віталію Кропачову було обрано запобіжний захід без можливості внесення застави за обвинуваченням в економічному злочині, "що само по собі є нонсенсом".
Інший адвокат, Юрій Сухов, вважає, що справа проти Віталія Кропачова не має нічого спільного із законом. Він підтримав свого колегу, зазначивши, що рішення, згідно з яким особу, яка, ймовірно, вчинила економічний злочин, утримувати під вартою – виглядає абсурдним.
Адвокати переконані, що у справі ТОВ "Краснолиманське" першочерговою метою було затримати весь менеджмент групи компанії, аби заблокувати її діяльність.
5 червня відбувся розгляд апеляційної заяви адвокатів бізнесмена щодо зміни запобіжного заходу Кропачову. Київський апеляційний суд апеляцію не задовольнив. Адвокат бізнесмена Олександр Салазський в коментарі ТАК TV пояснив, що тепер Віталій Кропачов перебуватиме під вартою щонайменше до середини липня.
Напередодні – 4 червня – запобіжний захід залишили без змін бухгалтеру ТОВ "Краснолиманське" Світлані Серебрянській. Жінка залишається під вартою.
Так само залишається під вартою і представниця "Укрдонінвесту" Олена Даниленко. Київський апеляційний суд 6 червня не задовольнив апеляцію про зміну запобіжного заходу.
26 червня апеляційний суд не задовольнив і апеляцію про зміну запобіжного заходу директору ТОВ "Краснолиманське" Анатолію Руденку.
Сплата податків
Варто зауважити, що компанія бізнесмена Віталія Кропачова за два роки війни сплатила 1,3 млрд гривень податків до бюджетів всіх рівнів, вказують в ТОВ "Краснолиманське".
Так, у 2022 році підприємство сплатило до бюджетів усіх рівнів 581,2 млн гривень податків та зборів, в той час як у 2023-му – 729,3 млн гривень.
Зокрема за два роки було сплачено 807,3 млн гривень ПДВ.
Крім того, підприємство не використовувало жодних пільг на ПДВ при сплаті податків.
Також компанія як податковий агент сплатила понад 100 млн гривень податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
