Тривалі відключення електроенергії внаслідок ракетних обстрілів та атаки на українські міста призвели до послаблення економічної активності і як наслідок – зменшення попиту на робочу силу в Україні у грудні 2022 року. Про це повідомляє Нацбанк у Макроекономічному та монетарному огляді.
Регулятор вказує, що, за різними показниками сайтів з пошуку роботи, кількість вакансій в грудні у порівнянні з вереснем 2022 року зменшилась на 5–23%.
Через перебої з електроенергією та зв'язком, кількість резюме, крім пошуку роботи в ІТ та за кордоном, теж скорочувалася.
"Додатковим чинником послаблення пропозиції на ринку праці може бути й сезонне зниження активності з пошуку роботи у передсвятковий період", – пише регулятор.
Про дефіцит держбюджету у 2022 році
Дефіцит (без урахування грантів) державного бюджету в грудні та в цілому за 2022 рік значно розширився, сягнувши рекорду.
Значний дефіцит (без урахування грантів) держбюджету в грудні зумовлено надолуженням видатків завдяки наявному фінансуванню. У 2022 році дефіцит перевищив 911 млрд гривень та 1391 млрд гривень без урахування грантів, який, утім, був меншим за граничний плановий обсяг (1497,2 млрд гривень).
Дефіцит від початку агресії РФ покривався міжнародним та монетарним фінансуванням. Міжнародна допомога надходила як у вигляді грантів, так і кредитів, більш ритмічно в другому півріччі. У грудні надійшло 3,8 млрд доларів США грантів та понад 1,6 млрд доларів США кредитів. Обсяг викупу ОВДП НБУ становив узгоджені 400 млрд гривень та з другої половини року здійснювався в узгодженому з Мінфіном обсязі у 30 млрд гривень на місяць. В той же час попит на внутрішні державні папери був мінливим. Наприкінці року завдяки певному підвищенню ставок обсяги залучень збільшилися як у національній, так і іноземній валюті, проте роловер у цілому за рік становив відповідно 65% та 74%.
Основні проблеми бізнесу
На перше місце серед основних проблем бізнесу в листопаді вийшли перебої з постачанням е/е, водо- або теплопостачанням, випередивши зростання вхідних цін. Небезпека для працівників, ймовірно, через інтенсифікацію обстрілів, посіла третє місце, посунувши проблеми з логістикою. Подібні результати продемонструвало й опитування AmCham. За опитуванням ЄБА, лише 18% підприємств зазначили, що вимкнення е/е не мали або практично не мали впливу на їхню діяльність. 40% бізнесів зменшили обсяг виробництва/надання послуг, 9% призупинили роботу, 1% зупинився повністю.
Бізнес швидко адаптується, але при цьому далі зростають його витрати.
За опитуванням ЄБА, 86% респондентів встановлюють генератори, 66% змінили графік роботи, в той же час 40% респондентів зменшили обсяги виробництва. Згідно з опитуванням Gradus понад половина (51%) українців адаптувалися до відключень е/е, з них 13% – повністю та 38% – радше адаптувалися. Лише 9% респондентів не адаптувалися взагалі.
Промисловість гостро відчуває дефіцит е/е, проте частина підприємств стабілізувала роботу, хоч і на нижчих обсягах.
Через дефіцит е/е більшість металургійних підприємств обмежили виробництво, хоча у другій половині грудня окремі підприємства частково відновлювали роботу та нарощували виробництво деяких видів продукції (трубні підприємства) завдяки поставкам е/е під виробничі потреби. Також з цієї ж причини призупинили виробництво залізорудні шахти.
Газовидобувні підприємства скоротили видобуток після обстрілів добувної інфраструктури у листопаді. Скоротилося виробництво олії, борошна та молочної продукції. Частка енергії у собівартості продукції зростає; серед найбільш постраждалих напрямків харчової промисловості – виробництво комбікормів.
Машинобудування підтримується попитом з боку видобувного сектору та військовими потребами у спецтехніці; потреба оновлення зруйнованої енергетичної інфраструктури та окремі іноземні замовлення підтримали виробників енергетичного обладнання.
Нагадаємо, раніше повідомлялось, що відключення електроенергії наприкінці минулого року та перехід сільгоспвиробників на генератори призвели до того, що вартість продуктів харчування в Україні буде зростати. А в ЄС заявили, що економіка Росії через санкції втратила здатність до модернізації.
