Україні довелося відмовитися від ідеї створити класичний міжнародний трибунал щодо російської агресії на основі Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй. Натомість під тиском партнерів розглядає видозмінений формат так званого "гібридного" трибуналу, розповів заступник голови Офісу президента Андрій Смирнов, пишуть вітчизняні ЗМІ.
Він пояснив, що кілька західних країн, включно зі Сполученими Штатами Америки, побоюються, що їх самих колись покарають "за російською схемою".
"Доктрина міжнародного права перебуває в заручниках у глобальної політики, у геополітики. І окремі наші партнери вважають, що цей прецедент використають проти них, бо вони також проводять військові кампанії за кордоном. А про це треба чесно говорити", – прокоментував заступник ОП.
Тому Україна не відкидає ідею створити так званий інтернаціоналізований трибунал, але за умови, що його основою буде не українська судова система.
Оскільки ця частина державного апарату не передбачає створення трибуналу та не дозволяє іноземним суддям виносити рішення іменем України. Смирнов зауважив, що є ризик того, що юридична оцінка злочину російської агресії фактично звузиться до рівня міждержавного конфлікту двох країн.
"Нам не треба рішення трибуналу іменем України, треба рішення іменем усього цивілізованого світу", – додав чиновник.
Що передувало?
4 січня міська рада Гааги підтримала ініціативу щодо створення спецтрибуналу для Росії. Враховуючи, скільки воєнних злочинів уже зареєстрували та розслідується в Україні, для цього знадобиться окрема будівля.
Відповідну пропозицію внесла лідерка партії VVD (Народна партія за свободу і демократію) Лотте ван Бастен Батенбург. Вона зазначила, що міськрада має зробити все можливе для підтримки створення спецтрибуналу та підготуватися до його розміщення у місті.
"Гаага – міжнародне місто миру та справедливості, тут уже розташовано МКС та спеціальні трибунали щодо Руанди та Югославії. Також тут базуються Євроюст і Європол. Тому ми маємо досвід і міжнародно-правову інфраструктуру для розміщення майбутнього спеціального трибуналу для України, який буде вести розслідування та судове переслідування злочинів і звірств, скоєних у цій агресивній російській війні", – заявила лідерка партії VVD.
Водночас 3 липня у Гаазі почав роботу Міжнародний центр із розслідування злочинів агресії РФ проти України (ICPA). Про це повідомила пресслужба Європейської комісії.
"Він (центр, – ред.) стане структурою для підтримки поточних і майбутніх розслідувань злочинів Росії та сприятиме обміну та аналізу доказів, зібраних з початку агресії", – зазначили там.
Що хоче Україна зараз?
Україна пропонувала обійти російське вето у Раді Безпеки ООН і ухвалити рішення Генеральної Асамблеї ООН про створення міжнародного спеціального суду, окремої інституції для розслідування єдиного злочину – російської агресії проти України.
Цей спецтрибунал, на відміну від Міжнародного кримінального суду, мав розглядати справи заочно, щоб президент РФ Володимир Путін міг отримати офіційний статус міжнародного злочинця ще до того, як втратить владу.
Нині судити чинних президентів та урядовців неможливо через їхній імунітет. Однак ця ідея не сподобалася партнерам України.
"Не варто недооцінювати позицію наших ключових міжнародних партнерів – США, Францію, Велику Британію, Німеччину, які адвокатують зі свого боку можливість створення гібридного трибуналу як частини української судової системи", – розповів Смирнов.
Водночас за його словами, формат спеціального трибуналу за злочин агресії Росії проти України можуть визначити вже до кінця цього року.
