Перспективи світової економіки цього року є похмурими, вважають у Департаменті Організації Об'єднаних Націй з економічних та соціальних питань (DESA). А все тому, що, за прогнозами, світова економіка зросте лише на 2,4% у 2024 році (порівняно з 2,7% у 2023-му).
В ООН пояснюють, що похмурі короткострокові перспективи ґрунтуються на постійно високих процентних ставках, подальшій ескалації конфліктів, млявій міжнародній торгівлі та наростанні кліматичних катастроф, які створюють серйозні проблеми для глобального зростання.
"Це вказує на тривалий період більш жорстких умов кредитування і більш високої вартості запозичень, що є сильною перешкодою для світової економіки, обтяженої боргами, яка потребує додаткових інвестицій для пожвавлення зростання, боротьби зі зміною клімату і прискорення прогресу в досягненні Цілей сталого розвитку (ЦСР)", – додають там.
А втім, глава ООН Антоніу Гутерріш має оптимізм і закликає "спиратися на прогрес, досягнутий торік, у напрямі стимулювання ЦСР у розмірі щонайменше 500 мільярдів доларів на рік у вигляді доступного довгострокового фінансування інвестицій у сталий розвиток і боротьбу зі зміною клімату".
"2024 рік має стати роком, коли ми виберемося з цієї трясовини. Відкриваючи великі та сміливі інвестиції, ми можемо сприяти сталому розвитку та діям по боротьбі зі зміною клімату, а також вивести світову економіку на шлях більш швидкого зростання для всіх", – заявив генсек Організації Об'єднаних Націй.
Детальніше мовою цифр
Економіка країн
Очікується, що в Сполучених Штатах – найбільшій економіці світу – темпи зростання ВВП знизяться з 2,5% у 2023 році до 1,4% – у 2024-му, включно з високими відсотковими ставками та ослабленням ринку праці.
Тим часом Китай, який зіткнувся з внутрішніми і міжнародними перешкодами, за прогнозами, зазнає помірного уповільнення темпів зростання, яке оцінюють у 4,7% у 2024 році порівняно з 5,3% минулого року.
Європа і Японія також стикаються з проблемами: темпи зростання прогнозуються на рівні 1,2% для обох регіонів у 2024 році.
А от темпи зростання в Африці трохи збільшаться – з 3,3% у 2023 році до 3,5% – у 2024-му.
Інфляція
Прогнозується, що глобальна інфляція продовжить знижуватися з приблизно 5,7 відсотка у 2023 році до 3,9 відсотка у 2024-му. Однак ціновий тиск у багатьох країнах, як і раніше, залишається підвищеним, і будь-яка подальша ескалація геополітичного конфлікту сприятиме цьому.
Більше того, цьогоріч приблизно 25% всіх країн, що розвиваються, матимуть річну інфляцію у понад 10 відсотків.
"З січня 2021 року споживчі ціни в країнах, що розвиваються, зросли в сукупності на 21,1 відсотка, що значно звело нанівець економічні успіхи, досягнуті після відновлення після COVID-19. Постійно висока інфляція ще більше сповільнила прогрес у викоріненні бідності, що особливо серйозно позначилося на найменш розвинених країнах", – кажуть в Департаменті ООН з економічних і соціальних питань.
Глобальні інвестиції
А от щодо інвестицій, то тут спостерігається помітне уповільнення зростання як у розвинених країнах, так і в країнах, що розвиваються.
Так, у той час як розвинені країни продовжують спрямовувати інвестиції в стійкі та технологічно орієнтовані сектори, як-от "зелена енергетика" та цифрова інфраструктура, країни, що розвиваються, стикаються з такими проблемами, як зменшення капіталу та скорочення прямих іноземних інвестицій.
Тож очікується, що глобальне зростання інвестицій залишиться низьким через економічну невизначеність, високий борговий тягар і зростання процентних ставок.
Міжнародна торгівля
Темпи зростання світової торгівлі у 2024 році відновляться до 2,4% (після сповільняться до 0,6% у 2023-му).
Окремо у доповіді вказується на зростання геополітичної напруженості, перебої в ланцюжках постачань і затяжні наслідки пандемії як на чинники, що перешкоджають зростанню торгівлі.
Міжнародні фінанси та борг
В Департаменті ООН з економічних і соціальних питань наголошують, що країни, що розвиваються, стикаються з високим рівнем зовнішнього боргу і зростанням процентних ставок, що ускладнює доступ до міжнародних ринків капіталу.
До того ж спостерігається скорочення офіційної допомоги розвитку і прямих іноземних інвестицій у країни з низькими доходами.
"Підвищення світових відсоткових ставок, що є наслідком посилення грошово-кредитної політики з боку центральних банків, таких як Федеральна резервна система і Європейський центральний банк, призвело до збільшення витрат на обслуговування боргу, особливо для країн з боргами, вираженими в іноземній валюті", – пояснюють в департаменті.
Як результат – багато країн стикаються з необхідністю реструктуризації боргу.
Ринки праці
На жаль, після пандемії COVID-19 глобальний ринок праці і досі являє собою неоднозначну картину. Бо ж, хоча розвинені країни все ж пережили відновлення з низьким рівнем безробіття у поєднанні зі зростанням номінальної заробітної плати та скороченням нерівності в оплаті праці, втрати реальних доходів і брак робочої сили все ще створюють проблеми.
Так, країни, що розвиваються, демонструють неоднозначний прогрес: у той час як такі країни, як Китай, Бразилія, Туреччина і РФ, повідомляють про зниження безробіття, гендерні відмінності і високий рівень безробіття серед молоді зберігаються.
Зміна клімату
У 2023 році екстремальні погодні умови погіршилися, включно з найспекотнішим літом за всю історію спостережень з 1880 року, що призвело до руйнівних лісових пожеж, повеней і посух по всьому світу. Ці події мають прямі економічні наслідки, такі як шкода інфраструктурі, сільському господарству та засобам існування, додають у звіті.
Відтак, у дослідженні пророкують суттєві втрати світової економіки через зміну клімату. Наприклад, деякі оцінки припускають потенційне скорочення світового ВВП приблизно на 10% до 2100 року, враховуючи такі події, як колапс шельфового льодовика Гренландії.
Економіка України
А от Мінекономіки України протягом чотирьох років планує відновити українську економіку до довоєнного рівня.
"За перший рік війни економіка країни скоротилася на 30%, тож маємо за чотири роки перевищити цей показник", – сказав заступник міністра економіки Олексій Соболєв.
За його словами, в України є дві ключові передумови – це безпека і вступ до НАТО та інтеграція з ЄС.
Але для відновлення економіки Україні слід повернути жінок-біженок. Так, за оцінкою економіста Олександра Ісакова, якщо не вдасться переконати 2,8 млн жінок працездатного віку повернутися, – це коштуватиме Україні 10% річного довоєнного валового внутрішнього продукту.
"Неповернення українок може коштувати країні 10% річного довоєнного ВВП. Це 20 млрд доларів на рік за найгіршого сценарію. Уряд має амбітні плани післявоєнного відновлення, які подвоять розмір економіки до 2032 року, але Міністерство економіки каже, що Україні не вистачає 4,5 млн робітників і підприємців, необхідних для досягнення цієї мети", – коментують економісти.
Та нині відсоток українців, які планують повернутися додому, стрімко знижується. Так, якщо на початку повномасштабного вторгнення РФ про повернення додому говорило 90% біженців, нині – лише 50%. Серед основних причин, чому українки не поспішають повертатися додому, – безпека, наявність житла та інтереси дитини.
В цьому ж році ключовий акцент держбюджету – оборона й безпека України. На це направлено більшу частину всіх ресурсів бюджету.
"Буде ще більше зброї та техніки. Більше дронів, боєприпасів, ракет. Так само як і цьогоріч, кожна копійка податків громадян та бізнесу піде на забезпечення наших Сил безпеки й оборони", – заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль.
А втім, цього року Україна потребуватиме близько 42 млрд доларів фінансової підтримки, щоб закрити дефіцит бюджету.
"Міжнародна підтримка – один з основних факторів, що допоміг Україні вистояти проти повномасштабної російської агресії. Дефіцит бюджету складе близько 21% ВВП", – наголосив глава уряду.
Шмигаль пояснив, що сьогодні всі зібрані податки країна направляє на безпеку й оборону. Відтак цього року Україні знадобиться фінансова підтримка від партнерів у розмірі близько 42 млрд доларів, щоб закрити дефіцит бюджету. Ця підтримка дозволить уряду виконувати основні соціальні зобов’язання: виплачувати пенсії, зарплати лікарям та вчителям, допомагати тим, кому РФ зруйнувала домівки тощо.
