За фактом підриву окупантами Каховської ГЕС правоохоронці розпочали розслідування за статтями "екоцид" та "порушення законів і звичаїв війни". Про це інформує пресслужба Офісу генпрокурора.
"Розпочато досудове розслідування у кримінальних провадженнях за фактами екоциду та порушення законів і звичаїв війни", – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що правоохоронні органи вживають заходи для встановлення масштабів руйнування. Проводяться першочергові дії для фіксування злочину, скоєного армією країни-агресора.
Окремо СБУ спільно з представниками Міністерства енергетики і Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів встановлюють детальні обставини підриву греблі ворогом.
"Підірвавши греблю Каховської ГЕС, російська федерація остаточно довела, що є загрозою для всього цивілізованого світу. Адже лише справжня держава-терорист може влаштувати техногенну й екологічну катастрофу такого рівня. І вона обов’язково за це відповість – і на полі бою, і в міжнародних судах. Наше завдання – притягнути до відповідальності не лише верхівку путінського режиму, але й рядових виконавців злочинів", - наголосив голова СБУ Василь Малюк.
"Екоцид" в українському і міжнародному праві: Як може поплатитися РФ?
В українському кримінальному законодавстві екоцид – "це масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу". Відповідно до ст. 441 КК – це особливо тяжкий злочин, що карається позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.
Однак, попри існування кримінальної статті, тільки у 2022 році Офіс генерального прокурора вперше в історії України повідомив про підозру у вчиненні екоциду. Основною підставою для цього стали результати заходів контролю Держекоінспекції, проведені з 2015-го по 2022 рік. Тоді сім років знадобилося фахівцям, щоб створити доказову базу факту забруднення річок, що призвело до незворотних змін в екосистемі.
Варто відзначити, що в Україні склад злочину "екоцид" містить оцінювальні поняття, не пояснені чинним КК України чи правовими позиціями Верховного суду, через що класифікувати конкретну шкоду довкіллю як екоцид дуже важко.
Водночас в європейському законодавстві такого злочину не існує. А на міжнародному рівні лише ведеться робота щодо окремого визнання "екоциду" кримінально карним діянням та включення його до Римського статуту.
Наразі у 5 статті Римського статуту прописано лише чотири злочини: злочини геноциду, злочини проти людяності, воєнні злочини, злочини агресії. Шкода довкіллю належить до воєнних злочинів, однак формулювання, подане у статті 8, не має чіткої правової визначеності та складне для доведення у суді. Окрім того, серйозна шкода довкіллю, завдана у мирний час, не прописана у Римському статуті взагалі.
Дуже важливим кроком до чіткого унормування злочину "екоциду" стало схвалення Парламентською асамблеєю Ради Європи резолюції про негативний вплив війни на довкілля. Це відбулося 25 січня 2023 року. У ній члени ПАРЄ наголосили важливість визначення поняття екоциду як у національному законодавстві, так і у міжнародному праві. Резолюція визнає необхідність внесення змін до Римського статуту Міжнародного кримінального суду та додання екоцид новим злочином.
Якщо ці зміни будуть введені, Україна зможе позиватись до МКС проти РФ за злочини проти довкілля – знищені екосистеми, забруднені ґрунти, спалені ліси тощо.
Відзначимо, що загалом через повномасштабну війну збитки екології України становлять щонайменше на суму 2 трильйони гривень. Водночас Держекоінспекція України оголосила суму шкоди, яку завдала земельним ресурсам України російська агресія – майже 500 млрд гривень. Окрім цього, від початку повномасштабного вторгнення росіяни зруйнували 35 нафтобаз в Україні, цим самим завдали 3,3 млрд гривень збитків довкіллю.
