Марцела Чернохова і Олексій Ангурець відбирають проби донних відкладів. Каховське водосховище, жовтень 2023 р.
Українські та чеські експерти, спираючись на попередні проєкти і свої дослідження, почали готуватися до післявоєнної ековідбудови України. Після моніторингу повітря внаслідок воєнних дій, відбору проб ґрунтів та води екологи візьмуться за відновлення довкілля громад Дніпропетровської, Запорізької, Харківської та частково Херсонської й Донецької областей, що найбільше постраждали від бойових дій.
У пресслужбі програми "Чисте повітря для України" розповіли UWN, що наразі вітчизняні фахівці з’ясовують, наскільки серйозних збитків громадам завдали військові дії. Тож разом із чеськими колегами впровадили дворічний проєкт "Зелена відбудова України: стале відновлення постраждалих від війни регіонів".
На думку експерта з екології та сталого розвитку програми Олексія Ангурця, щоб відновити довкілля, потрібно розуміти реальний стан екосистем України та збирати докази екологічних злочинів.
"Нам вже зараз слід досліджувати екозагрози та виклики, які ми мали до повномасштабної війни та які утворилися за ці два роки. Необхідно це робити, щоб розуміти, що потрібно для відновлення екосистем, скільки це буде коштувати... Лише маючи повну картину та долучаючи провідних експертів з усього світу, можна розробити стратегію з відновлення", – зазначив спеціаліст.
Зокрема закордонні екологи вже працюють над картографуванням екозагроз: проводять індикативні дослідження й консультують місцеву владу при розробці стратегій з вирішення цих загроз. Також досліджуватимуть і надалі території, де були бойові дії, та регіони, які потерпіли від них.
"Один із перших кроків спільно з українськими колегами зробили в січні – презентували новий додаток EcoCity, який сповіщає населення про забруднення повітря, включаючи хімічні загрози та радіацію. Це перший подібний застосунок в Україні. Попит населення на інформацію щодо стану повітря до повномасштабного вторгнення та після значно виріс", – додала представниця НГО "Арніка" (Чеська Республіка, – ред.) Марцела Чернохова.
Як діятиме новостворений проєкт?
Новий проєкт планує залучити 90 громад України. Інвентаризація охоплюватиме оцінку шкоди довкіллю від війни, а також забруднення та навантаження, пов’язані з минулою й теперішньою діяльністю окупантів.
Впродовж першого етапу допомогу отримають 15 громад – створять плани місцевого розвитку, спрямовані на розв’язання конкретної екологічної проблеми певного населеного пункту. Адже в кожній місцевості, наголошують екологи, свій рівень проблеми.
"Ще хочемо реалізувати два-три пілотних маломасштабних проєкти з використанням екологічно чистих рішень, наприклад, фотоелектричні станції або станції біокомпосту. Водночас плануємо детально дослідити принаймні шість забруднених ділянок. Це включатиме відбір проб та аналіз донних відкладів, ґрунту та/або води, оцінку ризику для здоров’я та розробку рекомендацій й плану дій щодо відновлення", – продовжила Чернохова.
Відбір проб донних відкладів, Каховське водосховище поблизу Запоріжжя. Жовтень 2023 р.">
Відбір проб донних відкладів, Каховське водосховище поблизу Запоріжжя. Жовтень 2023 р.">
Чеські експерти беруть зразок проб осаду з дна Каховського водосховища поблизу Запоріжжя. Липень 2023 р.">
Чеські експерти беруть зразок проб осаду з дна Каховського водосховища поблизу Запоріжжя. Липень 2023 р.">
Своєю чергою Ангурець пояснив, що саме фокус на роботі з громадами є наразі важливим, оскільки значна їхня кількість у південних та східних областях постраждала внаслідок війни напряму чи опосередковано.
Натомість не так багато міжнародних організацій працюють саме на рівні місцевих громад та йдуть в регіони. Зазвичай, говорить експерт, більшість допомоги, уваги й певних проєктів сконцентровані на Києві, адмінцентрах.
"Тому вирішили приділити увагу безпосередньо невеликим громадам та працювати на рівні місцевих організацій. Плануємо зрозуміти перші критичні потреби громад і допомогти як з ідентифікацією їх, так і з системним аналізом, щоб надалі можна було знайти необхідні кошти для усунення цих проблем. Звісно, наша програма не зможе фінансово покрити всі потреби, але підготувати навіть, скажімо, плани і матеріали для подання на фінансування великих програм або міжнародних фінансових інституцій рівню ООН, наприклад, зможемо забезпечити", – уточнив Ангурець.
Новини за темою: Підрив Каховської ГЕС: Збитки рибної галузі оцінюють у понад 11 мільярдів
В яких громадах вже побували екологи?
У лютому делегація екологів відвідала Криворізький район та Верхньодніпровську громаду, що на Дніпропетровщині. Фахівці та місцева влада орієнтовно окреслили план необхідних дій та підрахували ймовірну кількість збитків екосистеми на цей час.
"У межах проєкту для представників муніципалітетів України наприкінці цього року організуємо поїздку в Чехію, в міста та села, де успішно реалізували проєкти сталого розвитку. Так голови українських громад зможуть безпосередньо перейняти чеській досвід", – підсумувала Чернохова.
Екологи впродовж двох років планують опублікувати результати моніторингу довкілля постраждалих від війни регіонів України. І створити основу для подальших досліджень й подальшого розв'язання цих проблем.
Замість висновків
Експерти стверджують: війна в Україні сильно руйнує довкілля – природі десятиліттями доведеться боротися з її наслідками. На жаль, це зачепить не одне покоління українського народу.
У лютому заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів Олександр Краснолуцький під час відкриття виставки "Природа і культура: обличчя української ідентичності" до другої річниці повномасштабного вторгнення називав цифри збитків, завданих Україні війною. Природоохоронний фонд України через війну з Росією зазнав збитків на 7,2 млрд гривень, і ця цифра буде лише зростати.
Нині окупованими залишаються, зокрема, Джарилгацький національний природний парк та заповідник "Асканія-Нова" на Херсонщині, національний природний парк "Меотида" у Донецькій області.
Нагадаємо, через бойові дії на територіях, які охоплюють Чорне й Азовське моря, неможливо обстежити й підтримати "добрий" екологічний стан водойм. Розпорядженням Кабінету міністрів від 11 жовтня 2021 року схвалена Морська природоохоронна стратегія України, яка розрахована до 2034 року.
