Російські окупанти щодня вчиняють терористичні акти, збитки від яких потім зачіпають різноманітні сфери. Одна з них – це зміна клімату, яка посилюється внаслідок воєнних дій. Що стосується викидів вуглекислого газу (CO2), то головним джерелом його викидів під час війни є не обстріли та снаряди чи певні вибухи, а лісові пожежі й використання пального, розповів UWN експерт з екології та сталого розвитку програми "Чисте повітря для України" Олексій Ангурець.
За словами фахівця, війна призвела до масового збільшення використання пального військовою технікою, авіацією й всіма супутніми видами техніки, яка потребує того чи іншого виду пального. І саме це є джерелом забруднення атмосфери.
"Тож доволі важко казати про збільшення об'ємів CO2. За результатами нашого дослідження від перших дев'яти місяців після вторгнення, фігурують такі цифри – використання близько 15 мільйонів літрів пального на день тільки з боку російських окупаційних військ. Водночас це абсолютно приблизна характеристика, яка не дає можливості остаточно розуміти весь об'єм викидів, і ця цифра не включає викиди української сторони", – каже Ангурець.
Разом з тим він зауважує, що підраховувати викиди автомобільного транспорту – це доволі складна робота, яку "практично неможливо виконати зараз".
"Безумовно, можна казати, що певне зростання викидів CO2, пов'язане з військовими діями, стається. І поки триває війна, ці викиди принаймні залишатимуться на такому ж рівні", – пояснює експерт.
Що стосується лісових пожеж, з початку війни масово збільшилася кількість лісових пожеж, які є джерелом викидів діоксиду вуглецю, додає Ангурець.
"За певними даними, знову-таки, порівняння, у 2022 році в Україні лісові пожежі зросли в 77 разів у порівнянні з 2021 роком. І для загального розуміння: один гектар лісу середньої смуги під час пожежі викидає еквівалентно 35 тонн CO2. Тобто є доволі значні викиди двоокису вуглецю та еквівалентні гази, спричинені війною", – резюмує фахівець.
Новини за темою: Підрив Каховської ГЕС: Збитки рибної галузі оцінюють у понад 11 мільярдів
Шкода довкіллю від руйнації Каховської ГЕС
До прикладу, орієнтовна сума збитків, завданих навколишньому середовищу від підриву Каховської ГЕС, оцінюється у 1,5 млрд доларів (за даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів станом на червень минулого року, – ред.). 150 тонн нафти витекло під час вибуху дамби, а рівень солоності Чорного моря біля Одеси майже втричі нижчий за норму.
"Підтоплення зачепило три природно-заповідних парки: "Нижньодніпровський", "Кам’янська Січ", "Білобережжя Святослава", Чорноморський біосферний заповідник, який охороняється ЮНЕСКО. Крім того, у зоні впливу опинилися Регіональний ландшафтний парк "Кінбурнська коса" загальною площею майже 18 тис. га; ділянки Чорноморського біосферного заповідника "Волижин ліс", о. Довгий, о. Круглий площею 2,7 тис. га; регіональний ландшафтний парк "Висунсько-Інгулецький", площею 2,7 тис. га", – говорили екологи.
Детальніше про підрив Каховської греблі та як можна евакуюватися з потенційно небезпечних районів – читайте тут.
