Ілюстративне фото
Через бойові дії на територіях, які охоплюють Чорне й Азовське моря, неможливо обстежити й підтримати "добрий" екологічний стан водойм. Про це UWN розповіли в пресслужбі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (Міндовкілля).
У відомстві заявили, що розпорядженням Кабінету міністрів від 11 жовтня 2021 року схвалена Морська природоохоронна стратегія України, яка розрахована до 2034 року.
"На сьогодні внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, проведення активних бойових дій, у тому числі на територіях Донецької, Запорізької, Миколаївської, Одеської та Херсонської областей, що зазнають постійного бомбардування, реалізація заходів, запланованих Операційним планом (Дорожньою картою), реалізація Стратегії не можлива. Також внесли зміни до Стратегії в частині розроблення та подання у шестимісячний строк після припинення чи скасування воєнного стану урядом плану дій для досягнення та підтримки "доброго" екологічного стану Азовського і Чорного морів, який реалізовуватимуть у відповідні періоди", – йдеться в повідомленні.
У Міндовкілля додали, що стратегічні цілі морської природоохоронної політики та пріоритетні завдання спрямовуються на досягнення та підтримання "доброго" екологічного стану Чорного та Азовського морів відповідно до Директиви Європейського парламенту та Ради від 17 червня 2008 року про встановлення меж діяльності Співтовариства у сфері екологічної політики щодо морського середовища з урахуванням пунктів 6 і 14 Цілей сталого розвитку України на період до 2030 року.
Ситуація з Чорним морем
До речі, Туреччина, Болгарія і Румунія в січні підписали угоду про розмінування в Чорному морі. Про це заявив міністр оборони Туреччини Яшар Гюлер.
За його словами, тристоронню ініціативу запустила Туреччина. У листопаді 2023 року в турецькому оборонному відомстві відбулася зустріч країн-учасниць, на якій це й вирішили.
Також ми повідомляли, що депутат Херсонської облради Сергій Хлань в ефірі UWN розповів, які є шанси того, що українці знову побачать відновлену Каховську греблю на Херсонщині.
"Багато пояснював з цього приводу, що можна, звичайно, не відновлювати. Бо за це найбільше виступає якраз екологічний рух, що треба повернути природне русло річки Дніпро, великий луг, придумали цілу історію, там все зараз тане і так далі. Давайте повернемося "до общинного ладу", де нічого немає, де всі ходять в обідраних пов’язках, там, де не користуються шампунем, і все буде добре, екологія буде шикарна", – сказав Хлань.
І зауважив, що без греблі Каховської ГЕС судноплавство в Україні буде винятково з Києва до Дніпра і відповідно до Херсона.
Новини за темою: В Україні почали будувати водогін до постраждалих через підрив Каховської ГЕС областей
Орієнтовна сума збитків, завданих навколишньому середовищу внаслідок підриву ГЕС, оцінюється у 1,5 млрд доларів (за даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів). 150 тонн нафти витекло під час вибуху дамби. Рівень солоності Чорного моря біля Одеси майже втричі нижчий за норму.
