Назви міст Южноукраїнськ, Червоноград, Олександрія та Павлоград належать до символів російської імперської політики. Про це йдеться в матеріалах Українського інституту національної пам'яті.
Южноукраїнськ
За свідченнями фахових висновків, відомо, що назва міста Южноукраїнськ у Миколаївській області "не притаманна українській топонімічній традиції".
"Назва штучна, втілює російську імперську політику радянського зразка. Попередником нинішнього Южноукраїнська було селище Костянтинівка-2, яке стало навесні 1976 року через будівництво Южноукраїнської АЕС. 2 квітня 1987 року Указом Президії Верховної Ради УРСР новому населеному пункту надали назву Южноукраїнськ, а сам населений пункт віднесли до категорії міст обласного підпорядкування. Назва Южноукраїнськ є двоосновною і вказує на розташування міста "на півдні України", – йдеться в експертизі.
Водночас і Южноукраїнська АЕС, яку у 2022 році перейменували на Південноукраїнську, та її місто-супутник не розташовані безпосередньо на південному узбережжі України та досить віддалені від нього. Наприклад, Запорізька АЕС розташована географічно південніше від Південноукраїнської АЕС. Тому фахівці зазначають, що назва міста Южноукраїнськ є штучною.
"Крім того, до будівництва Південноукраїнської АЕС та поселення майбутніх енергетиків було залучено чимало приїжджих людей із колишнього СРСР. Основу такого підходу становила стратегія асиміляції українців у спосіб формування єдиного радянського народу", – додають в УІНП.
Червоноград
Ще експерти мають зауваження щодо назви міста Червоноград Львівської області. Його історична назва – Кристинополь, також використовували варіанти Кристинопіль та Христинопіль. Засновником міста був краківський воєвода, коронний гетьман Речі Посполитої Фелікс-Казимир Потоцький, що близько 1692 року назвав місто на честь своєї дружини Христини Любомирської, правнучки князя Олександра Острозького.
"Кристинополь увійшов до складу СРСР лише 15 листопада 1951 року. Цьому передувала угода між СРСР та Польською Республікою про обмін прикордонних територій. Разом з тим взаємне переміщення населення стало трагедією для близько 32 тисяч бойків – групи українців, які населяли район, що відходить до Польщі. Їхнє виселення у південні області УРСР було фактично депортацією", – зазначили історики.
За словами фахівців, використання прикметника "червоний" у назвах населених пунктах мало ідеологічну мету для СРСР – маркування завойованих, захоплених чи анексованих територій.
Додамо, 3 листопада містяни визначилися з перейменуванням назви населеного пункту.
Олександрія
Назва міста Олександрія Кіровоградської області належить до часів Російської імперії. Спочатку населений пункт був відомий з першої половини XVIII століття як козацьке поселення Усиківка, або Усевка.
"Остаточно містечко перейменували на Олександрію указом російського імператора Олександра I від 21 серпня 1806 року, коли до Усиківки повернули центр повіту", – вказують аналітики.
Павлоград
Схожа ситуація і з назвою міста Павлоград Дніпропетровської області. Спочатку це була слобода Матвіївка, яку потім перейменували на Луганськ.
"Ліквідація питомо українських історичних назв та насадження відповідних імперських маркерів призвела до появи таких топонімів: Катеринослав, Єлисаветград, Олександрія, Константиноград, Олександрівськ, Новомосковськ, Новоросійськ, Новоград-Волинський та інші", – зазначають експерти.
Також комісія встановила, що з російською імперською політикою пов'язані назви населених пунктів, в яких відображена радянська ідеологема "1 травня".
Декомунізація в Україні
Нагадаємо, війна в Україні триває з 2014 року. 24 лютого 2022 року відбулося повномасштабне вторгнення РФ на територію України. Тому не дивно, що в українському суспільстві зростає ненависть до всього, що пов'язано з країною-окупантом.
Так, 9 квітня 2015 року Верховна Рада України ухвалила чотири закони про декомунізацію. 21 травня того ж року прийняті закони набрали чинності. Тоді розпочалася масштабна реформа декомунізації, наслідком якої є очищення публічного простору від тоталітарної символіки, відхід від радянського минулого.
А 21 березня цього року Верховна Рада ввела в Україні заборону на присвоєння географічним об’єктам назв, які так чи інакше пов'язані з Росією.
Новини за темою: Декомунізація дат: Чому Київщина змінила дату свого заснування та закликала інші області зробити те ж?
Додамо, з вересня Міністерство культури та інформаційної політики України ініціювало урядове рішення щодо вилучення пам’ятників Пушкіну, Щорсу та іншим російським діячам з Державного реєстру нерухомих пам’яток культурної спадщини національного значення.
"Це дасть змогу пришвидшити очищення публічного простору від маркерів комуністичного тоталітарного режиму та російської імперської політики. Наступний крок – за органами місцевого самоврядування. Саме вони мають прийняти остаточне рішення про демонтаж та переміщення об’єктів", – сказав в. о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв.
До речі, Полтавська область разом з Харківською опинилися на п’ятому місці у всеукраїнському рейтингу з демонтованих російських та радянських символів. Це стало відомо зі статистики, яку підготував громадський проєкт "Деколонізація. Україна".
"Усього з початку повномасштабного вторгнення в зазначених областях прибрали понад 100 об’єктів, що стали імперськими та радянськими маркерами у селах та містах", – йдеться у повідомленні.
