Повномасштабне вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року призвело до падіння споживання електроенергії в Україні. Російські війська захопили Луганську і Запорізьку ТЕC,окупували Запорізьку АЕС.
АЕС та ГЕС України
За даними Національної енергокомпанії "Укренерго", в українській енергосистемі від 50 до 60 відсотків електроенергії виробляють атомні електростанції. В Україні нині діють чотириатомних електростанції з 15 енергоблоками. Найпотужнішою з них є Запорізька атомна електростанція (ЗАЕС) з шістьма енергоблоками загальною потужністю в 6000 МВт, яка вже дев’ять перебуває під російською окупацією. Вона є найбільшою атомною електростанцією не тільки в Україні, а й у всій Європі.
До війни ЗАЕС виробляла майже половину електроенергії, яку генерують атомні електростанції України.
На території Хмельницької атомної електростанції, яка знаходиться у місті Нетішин, працює два ядерних реактора ВВЕР-1000 загальною потужністю 2000 МВт. Основне призначення станції – покриття дефіциту електричних потужностей в західному регіоні України.
Хмельницька АЕС щороку виробляє близько 14-15 млрд квт·г електроенергії – тобто 15,6 % виробництва АЕС України.
Рівненська атомна електростанція (РАЕС) – перша в Україні атомна електростанція з енергетичним водо-водяним реактором типу ВВЕР-440 (В-213). Розташована біля міста Вараш. Щорічно виробляє близько 19 млрд. кВт*год електроенергії, що становить 21,6% від виробництва атомними електростанціями, або 12% від загального виробництва електроенергії в Україні.
На РАЕС експлуатується чотири енергоблоки: І блок (ВВЕР-440) потужністю 420 тис кВт з 1980 року, ІІ блок (ВВЕР-440) потужністю 415 тис кВт з 1981 року, ІІІ блок (ВВЕР-1000) потужністю 1 млн кВт з 1986 року, ІV блок (ВВЕР-1000) потужністю 1 млн кВт з 2004 року.
Додамо, що Рівненська АЕС знаходиться на відстані приблизно 65 кілометрів від кордону з Білоруссю. Тоді як ворожа військова техніка, наприклад, "Іскандер-М" (який рашисти раніше тримали поблизу білорусько-українського кордону) може влучати у цілі на відстані до 500 км.
Південноукраїнська атомна електростанція – розташована в степовій зоні на лівому березі річки Південний Буг неподалік від міста Южноукраїнська, що в Миколаївській області.
Щорічне вироблення електроенергії на АЕС перевищує 17 млрд кіловат-годин, що становить понад 10% загальнодержавного виробництва електроенергії і близько 25 % її виробництва атомними електростанціями України. Потужності АЕС достатньо, щоб задовольнити потреби в електроенергії населення, промисловості та сільського господарства Миколаївської, Одеської, Херсонської областей та Автономної Республіки Крим на 96%.
Чорнобильська атомна електростанція, (ЧАЕС) – зупинена атомна електростанція в Україні, біля міста Прип'яті в Київській області, що діяла з 1977 по 2000 рік.
6 квітня 1986 року при проведенні проєктних випробувань сталася аварія, що повністю зруйнувала четвертий реактор станції і спричинила значне забруднення навколишньої території радіоактивними речовинами. Внаслідок цієї катастрофи повністю евакуювали населення Прип'яті, Чорнобиля та всіх інших населених пунктів у радіусі 30 км навколо станції, а сама аварія стала однією з найбільших техногенних катастроф в історії людства. Майже всі працівники померли через опромінення.
Проєктна генеруюча потужність ЧАЕС становила 6000 МВт, станом на квітень 1986 в експлуатації були чотири енергоблоки з реакторами РБМК-1000 загальною потужністю 4000 МВт, На момент аварії Чорнобильська АЕС, разомз Ленінградськоюі Курською електростанціями, була найпотужнішою в СРСР (За даними МАГАТЕ запуск четвертого енергоблока Курської АЕС відбувся в лютому 1986, і він тільки виходив на проєктну потужність).
В енергетичному комплексі України гідроелектростанції посідають третє місце після теплових та атомних.
Серед шести найпотужніших гідроелектростанцій:
- Дніпровська (потужність– 1569 МВт, висота греблі – 60 м) – знаходиться у Запорізькій області. Є найстарішою станцією каскаду Дніпровських ГЕС (введена в експлуатацію в 1932 р.);
- Кременчуцька (потужність – 686,4 МВт) – знаходиться у Світловодську. Має найбільше на Дніпрі водосховище. Його довжина 172 км, ширина в окремих місцях досягає 40 км, а середня глибина – 6 м. У створі гідровузла ширина долини Дніпра сягає 12 км;
- Канівська (потужність– 444 МВт) – знаходиться у Черкаській області. Середньорічне виробництво електрики Канівською ГЕС – 972 млн кВт. год. при тиску 7,4-11 м;
- Київська (потужність – 408, 4 МВт) – знаходиться у м. Вишгород, Потужна гідроелектростанція, яка виробляє енергію для величезної кількості населення і підприємств. Розташована усього за кілька кілометрів від столиці;
- Середньодніпровська (потужність – 352 МВт) знаходиться у м. Кам’янське. Робота цієї гідроелектростанції необхідна для країни, оскільки тут виробляється близько 1300 млн кВт на рік. ГЕС оснащена 8 гідроагрегатами по 44000 кВт кожний, об’єднаних у чотири енергоблоки через чотири головні підвищувальні трансформатори потужністю 125 МВА кожний. Гребля ГЕС, довжиною 35 метрів, є однією з найбільших у світі й вона ж утворює одне з шести найбільших вітчизняних водосховищ;
- Каховська (потужність – 351 МВт) – знаходиться у Херсонській області. Утворює на річці найбільше за обсягом води Каховське водосховище. До складу Каховського гідровузла входять: будинок ГЕС, водозливна і земляна греблі, судноплавні споруди, закритий розподільчий пристрій 154 кВ. Через гідротехнічні споруди ГЕС побудовані залізничний та автомобільний переїзди.
Хоча ГЕС не відіграють ключової ролі у виробництві електрики, однак виведення їх із ладу ускладнить роботу енергосистеми й може на тлі інших руйнувань призвести до екстрених вимкнень світла.
Таким чином нині в Україні є:
- чотири АЕС із 15 енергоблоками;
- 15 ТЕС;
- 21 ТЕЦ (потужністю понад 10 МВт) плюс ще кілька десятків станцій малої потужності;
- 12 ГЕС/ГАЕС (сім із них на Дніпрі);
- кілька десятків вітряних, сонячних електростанцій і об’єкти, що працюють на біогазі.
Частина цих станцій розташована на тимчасово окупованих територіях України.
Окупація Запорізької АЕС
4 березня 2022 року Запорізька атомна та теплова електростанції були захоплені російськими військами під час битви за Енергодар. Атака завдала значної шкоди станції, включно з пожежею поблизу енергоблоку №1, який на той час перебував на ремонті.
За оцінками експертів, у випадку вибуху на ЗАЕС зона відчуження буде у десятеро більше, аніж площа Чорнобильської зони.
9 серпня глава Енергоатому заявив, що Росія планує відключити станцію від української мережі та під'єднати її до російської
Починаючи з 25 серпня через пожежі на золовідвалах Запорізької ТЕС лінії зв’язку ТЕС відключались, а також були пошкоджені обстрілами. Внаслідок цього робочі енергоблоки станції відключилися від мережі кілька разів, а згодом дії загарбників спричинили повне відключення ЗАЕС.
11 вересня Україна була змушена повністю зупинити станцію через обстріли. 3 жовтня російський диктатор Володимир Путін своїм "указом" передав окуповану Запорізьку АЕС у "власність РФ".
23 листопада, внаслідок чергового російського ракетного удару, істотно знизилася частота в енергосистемі України. Через це було зупинено живлення власних потреб Запорізької АЕС із енергосистеми. Станція перейшла в режим повного блекауту, запрацювали всі дизель-генератори. Наступного дня станція отримала живлення власних потреб від енергосистеми України.
Таким чином станом на сьогодні Україна не отримує електроенергії із Запорізької АЕС.
Масовані обстріли енергосистеми України
Пізно ввечері 11 вересня окупанти завдали ракетних ударів по об'єктах енергетичної інфраструктури на сході України. У результаті в п'яти регіонах стався блекаут (повне зникнення електроенергії в мережах).
Блекаут був спричинений спрацюванням системи захисту на об'єктах енергетики. У перші хвилини після ударів було зупинено роботу Харківської ТЕЦ-5, Зміївської ТЕЦ, Павлоградської ТЕЦ-3 у Дніпропетровській області, Кременчуцької ТЕЦ у Полтавській області. На Хмельницькій і Південноукраїнській АЕС почалося відключення енергоблоків через неможливість подавати електроенергію, що виробляється, у мережу та споживачам. Було знеструмлено 40 підстанцій різної напруги, відключено 2 повітряні лінії 750 кВ, 5 повітряних ліній 330 кВ.
За кілька годин було налагоджено альтернативні маршрути, і постачання електроенергії відновилося. Однак невдовзі в деяких місцях електроенергія знову зникла, оскільки мережі не витримали нового навантаження.
10 жовтня стався перший масований удар ракетами та дронами-камікадзе критичної інфраструктури. Росіяни застосували 84 крилаті ракети і 24 безпілотні літальні апарати, із них 13 – іранські дрони-камікадзе Shahed-136.
Тоді були обстріляні дві з восьми теплоелектростанцій ДТЕК. Чотири ворожі ракети влучили у Бурштинську ТЕС. До цього Росія регулярно обстрілювала електростанції, які знаходяться на лінії вогню, наприклад, Криворізьку та Курахівську ТЕС, що належать ДТЕК.
11 жовтня Росія повторила удари: двічі обстріляла Ладижинську ТЕС ДТЕК та енергетичну інфраструктуру у Львові. 12 жовтня – енергообʼєкт у Сумській області, 13 жовтня – у Харкові.
Щоб стабілізувати енергосистему, Україні довелося з 11 жовтня зупинити експорт електроенергії, який приносив країні дохід у $150 млн на місяць. Також були введені графіки аварійних відключень споживачів. Влада звернулась до українців з проханням зменшити споживання електроенергії вранці і ввечері, коли навантаження на систему максимальне.
Наступні масовані атаки відбулися 17–18 жовтня. За два дні рашисти обстріляли енергообʼєкти Києва, Вінниччини, Дніпропетровщини, Житомирщини. Внаслідок обстрілів Деснянський район столиці залишився без світла.
Електроенергія зникла в Житомирі, окремих районах Дніпра та ще в сотнях менших населених пунктів. Вкотре були обстріляні електростанції ДТЕК. Всього з 10 жовтня від обстрілів загинули 120 людей.
Офіс президента повідомив, що внаслідок двох тижнів атак житловій, соціальній та енергетичній інфраструктурі України завдано збитків на сотні мільярдів доларів.
15 листопада по Україні випустили майже сто ракет, найбільше влучань зафіксували в центрі та на півночі країни. У результаті ракетних обстрілів 15 листопада Росія завдала шкоди орієнтовно 30 об'єктам інфраструктури України. Тоді без електроенергії залишились близько 20 млн людей. Крім того, у частини населення зник мобільний зв’язок та інтернет, виникли проблеми з роботою "Укрзалізниці" та метро.
17 листопада, окрім енергосистеми, Росія здійснила масований обстріл газовидобувної інфраструктури України. Після російської ракетної атаки 17 листопада наразі без електроенергії перебувають 10 млн українців. Найбільше – у Вінницькій області, на Одещині, Сумщині, у Києві.
Для того, щоб втримати стабільну роботу енергосистеми в таких умовах та уникнути ще більших аварій, енергетики вимушені були вдаватися до примусових обмежень споживання – до 40% по країні.
Станом на 17 листопада внаслідок завданих російськими військами ракетних ударів була виведена з ладу майже половина енергосистеми України. Україна тоді заявила, що потребує додаткової підтримки від європейських партнерів як у сфері енергетики, постачання додаткового обладнання, так і додаткових фінансових ресурсів для закупівлі додаткових обсягів газу і також для більшої підтримки енергетичного сектору.
Згодом генеральний директор ДТЕК Максим Тимченко заявив, що українцям варто подумати про виїзд з країни, щоб допомогти економити енергію. А президент закликав не повертатися поки шо тих, хто за кордоном.
Ракетний обстріл 23 листопада призвів до тимчасового знеструмлення всіх атомних станцій, більшості теплових та гідроелектростанцій. Також були уражені об‘єкти електропередачі. Без світла опинилася більша частина країни, зокрема перебої були і в столиці.
23 листопада Україна пережила блекаут. Об'єднати енергосистему України після ракетних ударів вдалося лише під ранок. Проте руйнування є настільки критичними, що у деяких областях світло дають не за стабільними графіками, а по кілька годин. Станом на 30 листопада дефіцит енергії складає 27%.
Експорт української електроенергії
До 24 лютого українська енергетична система складалася з двох незалежних частин. Основна частина охоплювала більшість електростанцій та інших об'єктів електроенергетики, працювала синхронізовано із системами РФ і Білорусі та передбачала експорт-імпорт електроенергії звідти й туди.
Друга частина української енергосистеми – так званий Бурштинський енергоострів — не залежав від основної частини ОЕС і працював на потужностях Бурштинської ТЕС і кількох невеликих електростанцій. Це давало змогу експортувати електроенергію до Європи та забезпечувати частину Львівщини, Закарпатську та Івано-Франківську області.
У день початку війни з Росією Україна остаточно від’єдналася від енергетичної системи РФ і Білорусі. Нині в Україні єдина енергосистема на всій території країни (більше немає Бурштинського острова), розірвано електричні зв'язки з Білоруссю та Росією, система працює синхронно з європейською. Україна може постачати електроенергію до Європи (що вона й робить) та отримувати її звідти.
30 червня в Україні запрацював енергетичний безвіз з Європою. З першої години Україна розпочала експорт електроенергії до Румунії. Лише за перший день державне підприємство "Укренерго" заробило 10 млн грн на продажі доступу до міждержавного перетину.
11 жовтня Україна вирішила припинити експорт електроенергії у Європу через російські ракетні обстріли енергетичних об’єктів. Тоді в Міненерго зазначили, що навіть після того, як була зупинена Запорізька АЕС Україна виконувала свої зобов’язання перед європейськими партнерами з експорту електроенергії. Але ракетні обстріли 10 жовтня, що вразили теплову генерацію і електричні підстанції, змушують Україну піти на припинення експорту електроенергії задля стабілізації власної енергосистеми.
Що втратила енергосистема Україна під час війни
Офіційно повідомлялося, що загалом Україна втратила 27 середніх і великих електростанцій. 17 із них Росія окупувала протягом цього року, а 10 – ще у 2014 – 2015 роках.
Зараз на окупованій території перебувають Запорізька АЕС і Запорізька ТЕС, Каховська ГЕС, Вуглегірська та Луганська ТЕС, Приморська та Ботіївська ВЕС, вісім місцевих виробників тепла, як-от Херсонська та Сєвєродонецька ТЕЦ. Пошкоджено не менш як 12 ТЕС і ТЕЦ.
