Президентка Молдови Майя Санду
Війна Росії проти України дає Молдові можливість нарешті розв’язати проблему Придністров'я: 30-річний заморожений конфлікт, який часто змальовують як похмурий прототип майбутнього для окупованих російськими військами територій України. Про це пише британська газета Financial Times.
Видання нагадує, що нині Придністров'я являє собою ніким не визнаний (окрім інших проросійських квазіреспублік) сепаратистський регіон уздовж кордону Молдови з Україною. В цьому анклаві базуються близько 1500 номінально російських солдатів – залишків "миротворчих" сил, розгорнутих після війни 1992 року, яка забрала 700 життів. Однак більшість із них є місцевими новобранцями, Москва не проводить постійні ротації складу цього контингенту.
Тепер же у Молдові склалося "загальне відчуття, що цей конфлікт не повинен пережити війну в Україні", каже Валеріу Паша, голова молдовського аналітичного центру WatchDog.md.
І хоча у центральному парку Тирасполя стоять статуї російської імператриці Катерини Великої та її полководця Олександра Суворова, полиці тираспольських супермаркетів, наповнені західними товарами, "свідчать про іншу історію", зазначає FT, як і активний рух людей через контрольно-пропускні пункти, що відокремлюють цю ділянку землі від решти території Молдови.
"За словами аналітиків, ключем до вирішення конфлікту має стати угода між владою Молдови в Кишиневі та власниками конгломерату Шериф, який монополізував придністровську економіку", – пояснює видання, нагадуючи, що Шериф володіє мережею супермаркетів і АЗС та навіть футбольним клубом "Шериф" (Тирасполь), який грає на сучасному стадіоні на околиці міста.
Економічно Придністров'я залежить від поставок безкоштовного газу від російського "Газпрому". Це дозволяє придністровській "владі" підтримувати низькі тарифи на комунальні послуги та виплачувати кращі пенсії, аніж у решті Молдови. Крім того, російських газ забезпечує паливом електростанцію, яка постачає електроенергією всій Молдові.
"У них ідеальна бізнес-модель, – відзначає Александру Фленке, колишній віцепрем'єр-міністр Молдови з питань реінтеграції, а нині директор аналітичного центру Initiative 4 Peace. – Вони мають безкоштовний газ і продають його за молдовську валюту. Все, чого вони хочуть, це зберегти статус-кво".
Однак гарантій для такого статус-кво більше не має, констатує британське видання. Нині Молдова прискорює свої спроби позбутися залежності від електроенергії з Придністров'я, і як тільки це станеться – можливо, вже через кілька років – економіка сепаратистів опиниться у великій біді. "Якщо вони не продаватимуть електроенергію, вони збанкрутують", – наголошує Валеріу Паша.
За його словами, критичний зсув стався минулого року, коли Україна на тлі війни закрила кордон із Придністров'ям. Це не лише призупинило торгівлю, але й придушило контрабанду, яка довгий час був джерелом прибутку в сепаратистському анклаві, що лише підкреслило його залежність від експорту в Євросоюз.
З 2014 року придністровські компанії мають доступ до ринків ЄС, якщо вони зареєструються в Кишиневі, столиці Молдови.
Томас де Ваал, старший науковий співробітник Carnegie Europe, вважає, що шанси на "економічний крах" у Придністров'ї набагато вищі, ніж на безпекову кризу.
За його словами, Москва завжди прагнула зберегти контроль над анклавом, однак критичною відмінністю Придністров'я від інших регіональних зазіхань РФ є те, що Росія не має спільного кордону з цим регіоном, нагадує аналітик.
Після вторгнення в Україну Москва час від часу посилалася на нібито загрозу конфлікту в Придністров'ї. Російськомовне населення цієї частини Молдови офіційно оцінюється в 400 тис. осіб, однак насправді вважається, що принаймні третина мешканців емігрувала звідси.
Один з молдовських чиновників у коментарі FP вказав на те, що ударом для Кишинева може стати і масивне вливання електорату консервативно налаштованих російськомовних громадян у той час, коли рейтинги молдовського уряду впали на тлі високих цін на енергоносії.
