Народні депутати та представники правоохоронних органів працюють над розробкою законопроєкту про регулювання дезінформації та пропаганди у медіа й соцмережах, який має посилити відповідальність та визначити уповноважені органи. Про це повідомляє Forbes.
Як розповів керівник Центру протидії дезінформації (ЦПД) Андрій Коваленко, ЦПД при Раді нацбезпеки, а також СБУ та нардепи з кінця березня розробляють законопроєкт про посилення відповідальності за поширення російської пропаганди в медіа під час війни. Регулювати ворожу дезінформацію планують як в класичних ЗМІ, так і в соцмережах.
За словами Коваленка, чіткі правила допоможуть швидше ухвалювати рішення про блокування ворожих ресурсів.
"Для YouTube чи TikTok це буде аргументом, чому в Україні потрібно заблокувати такі ресурси, як уже заблокований канал Діани Панченко", – каже він.
Зазначимо, що станом на 19 квітня вже заблоковано 200 YouTube-каналів та 24 акаунти у ТікТок.
Що передбачатиме законопроєкт?
Регулювання дезінформації та пропаганди торкнеться всіх: офіційно зареєстрованих ЗМІ, анонімних та публічних Telegram-каналів, інфлюенсерів у TikTok, YouTube, платформах Meta, X та Viber.
"Хочемо зробити прозорі правила на ринку та чіткіше визначення дезінформації у законодавстві", – наголосив Андрій Коваленко.
Як розповів народний депутат Ярослав Юрчишин, який разом із колегами Микитою Потураєвим та Євгенією Кравчук також долучений до розробки нового документа, законопроєкт передбачатиме посилення відповідальності за російську пропаганду та дезінформацію.
"Нам цікаво дійти до людей і дізнатися, хто стоїть за певними інформаційними кампаніями та технологічними платформами", – розповів на умовах анонімності співрозмовник у СБУ, який не уповноважений коментувати питання публічно.
Зазначається, що за круглий стіл Центр протидії дезінформації планує посадити власників Telegram-каналів. Ідеться про представників каналів, які не бояться показати обличчя та готові працювати в білу, розповів Коваленко.
"Деякі з мільйонників уже готові до дискусії", – додав він.
Також законопроєкт визначатиме, хто з держорганів уповноважений займатися комунікацією з технологічними платформами, зазначив співрозмовник у Службі безпеки України.
"Нині цим займається не один орган: Мінцифри, СБУ, ЦПД при РНБО, Нацрада з питань телебачення і радіомовлення. Платформи просто не можуть зрозуміти, з ким комунікувати", – пояснив він.
За словами Юрчишина, ще один захід регулювання – прийняття в Україні європейського Digital Service Act, який передбачає низку вимог до соцмереж, зокрема щодо модерації контенту, прозорості, представництва тощо.
Коли очікувати на розробку законопроєкту?
"Зараз законопроєкт перебуває на етапі "звіряння годинників", – розповів Коваленко.
За його словами, Центр протидії дезінформації та Служба безпеки України працюють над створенням робочої групи для його написання. До процесу будуть долучати медійників, щоб це не виглядало як спроба контролю з боку держави.
Варто зазначити, що у Верховній Раді вже є один законопроєкт, який передбачає регулювання соцмереж. Його 25 березня 2024 року зареєстрував депутат Микола Княжицький та ще 11 нардепів.
Як розповів Юрчишин, ініціатива ЦПД та СБУ не конфліктуватиме з наявними законопроєктами. Він пояснив, що Княжицький пропонує регулювати соцмережі і як наслідок зменшити присутність пропаганди в них.
"А ЦПД та правоохоронні органи – посилити відповідальність за поширення російської пропаганди під час війни, посилити наявні та, ймовірно, створити нові механізми протидії", – додає він.
Як заявив Коваленко, частина юридичної бази законопроєкту щодо регулювання дезінформації в медіа вже прописана, відмовившись наразі розкривати подробиці публічно.
"Є дуже багато практичного матеріалу та ефективні підходи, які вже використовуються й досить успішно", – додає Юрчишин.
Говорячи про регуляторку Коваленко зазначив, що вона навряд чи буде закінчена цього року. Крім того, як вважає Юрчишин, успішність ініціативи оцінювати рано.
"До кінця року хочеться мати якісь рішення. Проте тут якість переважає над швидкістю", – додав він.
Зазначимо, раніше керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони Кирило Буданов наголошував на тому, що месенджер Telegram є великою проблемою для України.
Так, на його думку, необхідно на законодавчому рівні змусити усіх власників зареєструватися, аби було зрозуміло, хто і за яким медіаресурсом стоїть, а Telegram остаточно набув статусу медіа.
