За майже 600 днів великої війни український бізнес зумів адаптуватися до великого спектра проблем: від зруйнованих логістичних ланцюжків до енергетичного терору. Однак на шляху цього відновлення постає нове випробування – брак кадрів, адже українські підприємці все частіше скаржаться на складнощі у пошуку працівників, свідчать дані опитувань.
Так, дані агрегаторів з пошуку роботи свідчать про падіння кількості активних шукачів роботи, яке відбувається одночасно з ростом кількості вакансій.
"Ринок праці в Україні дійсно дуже скоротився після 24 лютого 2022 року. За розрахунками ООН, з країни виїхало 6,2 мільйона біженців. Ще понад 1 мільйон громадян (точна цифра засекречена, – ред.) стали на захист країни та не беруть активної участі в економічній діяльності. За даними агрегатора з пошуку роботи Work.ua, останнім часом кількість активних шукачів роботи в Україні поступово скорочується", – йдеться в дослідженнях.
Водночас після звершення війни потреба у робочих руках зростатиме ще сильніше. В уряді вже заявляють про те, що Україна відчуватиме брак мільйонів працівників у найближчі роки, а з початком повоєнної відбудови ця цифра лише зростатиме.
Повний дефіцит робочої сили і вакантні місця
Про певний дефіцит робочої сили свідчить те, що збільшився час, який роботодавці вимушені витрачати на пошук працівників. Що стосується вузькопрофільних спеціалістів, то їхній пошук взагалі може тривати тижнями, а то й місяцями.
При цьому кількість нових вакансій зростає. Бізнес, який пристосувався до умов війни та нарощує обсяги виробництва, починає створювати більше робочих місць. Але через скорочення кількості шукачів роботи ці місця все складніше заповнити.
"Як наслідок, конкуренція за одне робоче місце в Україні постійно зменшується. Якщо порівнювати з піком попиту на роботу, який був у перші місяці великої війни, конкуренція за одне робоче місце у вересні 2023 року впала у понад вісім разів", – коментують експерти.
Так, за даними того ж Work.ua, найбільше нових вакансій з’являється у західних областях. Наприклад, у Закарпатській їхня кількість у вересні 2023 року вдвічі більша, ніж напередодні великої війни.
Натомість у прифронтових областях відновлення робочих місць триває мляво. Наприклад, у Донецькій області наразі зафіксували 19% вакансій від довоєнного показника, а у Херсонській – 11%. Також ринок праці досі не відновився у Києві та Київській області.
Попри те, що загальна ситуація може говорити про початок дефіциту робочої сили, у деяких галузях, навпаки, спостерігається профіцит кадрів. Зокрема високою залишається конкуренція у секторі ІТ.
Про дисбаланс на ринку праці говорять і в Нацбанку.
"Серед нових вакансій переважають робітничі професії, логістика та продажі і закупівлі. Водночас низький попит залишається на працівників гуманітарно-культурного та адміністративно-управлінського напрямів, а також у сфері ІТ, тоді як кількість шукачів роботи за цими напрямками залишається доволі значною. У результаті зайнятість зростає повільно, а рівень безробіття залишається високим", – відзначає регулятор.
Іншими словами, наразі в Україні потреби роботодавців не співпадають з освітою та навичками потенційних працівників. Через це у деяких сферах, які виявилися менш стійкими до війни, потреба у кадрах скорочується, тому людям з відповідними навичками складніше знайти там роботу.
До завершення війни різке зростання кількості робочих місць навряд чи відбудеться. Зрештою, через зменшення кількості людей внаслідок міграції зменшився і сукупний попит населення, який намагається задовольнити український бізнес. Відтак, підприємці не планують розширюватися та наймати нових людей.
Відповідно до опитування Gradus, лише 26% компаній працюють на 100% або більше, тоді як 52% – лише на половину потужностей. При цьому про дефіцит кадрів повідомило лише 24% опитаних бізнесів.
Скільки в Україні безробітних?
За оцінками Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи (ІДСД НАНУ), нині в Україні близько 1,3–1,5 мільйона безробітних, які також потенційно готові узятися за роботу у разі, якщо з’являться відповідні вакансії. Причому йдеться про безробітних у визначенні Міжнародної організації праці, тобто людей, які не мають роботи, однак активно її шукають.
"Крім цього є ще близько мільйона людей, які не виходять на ринок праці, хоча перебувають у працездатному віці. Коли ми цих людей опитували, то вони найчастіше відповідали, що займаються домашнім господарством. Можливо, вони не вважають, що на ринку праці для них є щось цікаве, а можливо, вони неформально десь підпрацьовують, а в опитуваннях приховували це. Загалом це досить невивчена категорія людей", – каже завідувач сектора соціальних ризиків у сфері зайнятості ІДСД НАНУ Олександр Цимбал.
І вважає, що в країні є резерв робочої сили у 3–3,5 мільйона людей. Однак для того, аби залучити їх до роботи, потрібно постаратися. Передусім роботодавцям. І перші кроки у цьому напрямку вже роблять.
