З початком війни, а тим більше її повномасштабної фази, ми все частіше чуємо про ПТСР. На нього страждають і військові, і цивільні, які пережили бойові дії або вибралися з окупації. Що ж таке ПТСР і як допомогти тим, хто з ним стикнувся?
Посттравматичний стресовий розлад – це розлад психічного здоров’я, що виникає як реакція психіки на травматичний досвід. Це може бути насильство, війна, катування... Загалом будь-яка подія, що несла загрозу життю чи здоров’ю людини або її близьким. Але не в усіх, хто пережив травматичні події, виникає ПТСР – все індивідуально. Важливо, що зовні люди з посттравматичним стресовим розладом можуть нічим не видавати свого стану, але пережитий досвід сильно впливає на якість їхнього життя, а часто і на життя близьких їм людей.
За даними ВООЗ, близько 70% людей у світі переживали хоча б одну потенційно травматичну подію протягом життя, з них 5,6% можуть мати ПТСР і приблизно 3,9% населення світу хоч раз у своєму житті мали діагностований посттравматичний стресовий розлад.
Лікарі говорять, що імовірність розвитку ПТСР залежить від типу пережитої травматичної події. Наприклад, рівень ПТСР вищий серед людей, які живуть в умовах війни. Надзвичайно високі показники у жертв сексуального насильства.
В Україні, за наданими НСЗУ, у 2021 році діагноз посттравматичний стресовий розлад поставили 3167 пацієнтам, наступного року – 7051 особі, у 2023 році кількість українців з ПТСР зросла до 12 494 осіб, а лише за два місяці 2024-го (станом на початок березня) вже було діагностовано 3292 випадки.
Як проявляється ПТСР
Часто постравматичний стресовий розлад проявляється у вигляді постійних навʼязливих думок про травматичну подію. Вони виникають мимоволі, сняться або вертаються як флешбеки.
Людина з ПТСР може жити в постійній бойовій готовності – тривожиться і переймається думками про власну безпеку. Можуть бути порушення сну, зниження уважності або навіть фізичні вираження – закрепи, гіпертонус м’язів чи тахікардія.
Поряд з цим людина з ПТСР може уникати згадок про свою травму, не хотіти говорити про важку подію або навіть знаходитись поряд з людьми, які про неї нагадують. Посттравматичний стресовий розлад – це емоційна порожнеча, відсторонення від близьких та втрата інтересу до колись улюблених речей. Іноді це може нагадувати депресію.
Людина з ПТСР може переживати панічні атаки, хронічні болі, бути недовірливою, як наслідок мати негаразди у повсякденному житті, проблеми у стосунках і навіть іти в залежності – алкоголь, наркотики.
Можливо, найважче – це суїцидальні думки. Якщо вони зʼявляються у вас або у близьких, зверніться за допомогою. Тут можна знайти контакти гарячих ліній психологічної допомоги.
Як лікується ПТСР
Для кожної людини лікування посттравматичного стресового розладу буде індивідуальним, зважаючи на обставини її життя і досвіду. Попри те що існує кілька протоколів і, можливо, лікар призначить медикаментозну терапію, людину з ПТСР треба запевнити, що вона не божевільна і її стан виліковний. Психотерапевт, психіатр або соціальний працівник – людина, яка має право і кваліфікацію на роботу з такими станами, як ПТСР, має надати інформацію про посттравматичний стресовий розлад та його подолання, краще в письмовій формі.
Варто подумати про групу підтримки, яку веде фахівець. Нерідко ПТСР з часом минає без застосування медикаментів, але просто так чекати, що мине, не можна. Для людини з посттравматичним стресовим розладом треба знайти безпечне середовище, де буде якнайменше травматичних спогадів або тригерів. Саме тому, до речі, не можна запускати феєрверки в країні, де триває війна.
Важлива також робота з близькими. Вони мають зрозуміти, що відбувається, в чому причина і як запобігти панічними атакам та флешбекам чи що робити, коли вони стаються. Близькі мають розуміти, що ПТСР – не вирок і близькій людині просто потрібна допомога і підтримка.