З 1 вересня 2023 року (початок церковного новоліття за григоріанським календарем) Українська греко-католицька церква перейде на новий стиль у святкуванні нерухомих свят зі збереженням чинної Пасхалії. Зміняться дати свят, зокрема Різдва, та іменин, але день святкування Пасхи визначатимуть, як зазвичай. Про це заявив предстоятель УГКЦ Блаженніший митрополит Святослав у прямому ефірі "Живого телебачення", повідомляючи про рішення Архиєрейського синоду УГКЦ в Україні.
Різдво парафіяни УГКЦ тепер святкуватимуть 25 грудня. Проте для тих парафій чи поодиноких громад, які відчувають себе ще не готовими до такого кроку (за окремим благословенням єпархіального єпископа), дозволяють залишити можливість літургійного життя за юліанським календарем на період до 2025 року.
Митрополит зазначив, що на рішення Синоду вплинули прохання вірних та консультації з духовенством і монашеством про назрілу потребу календарної реформи.
Календарна реформа матиме два етапи.
"Зараз ми зробили перший крок. Другий стосується святкування Пасхи. Зараз є дві пасхалії – візантійського світу (стара пасхалія) і Римо-католицької церкви (григоріанська пасхалія)", – зазначив Блаженніший Святослав.
Він уточнив, що у 2025 році відзначатиметься річниця Нікейського собору. Наразі ведеться дискусія щодо спільної оновленої пасхалії, яка дасть змогу всім християнам святкувати Пасху разом.
Заступник голови управління зовнішніх церковних зв'язків Православної церкви України, митрополит Білоцерківський Євстратій (Зоря) додав, що ПЦУ теж подумає про зміну календаря. Рішення ухвалять у травні.
"До 1 вересня, коли починається новий церковний рік, час ще є. На мою думку, як одного з членів Архієрейського собору, є всі аргументи та підстави прийняти позитивне рішення, одночасно забезпечивши можливість громадам, які цього бажають, зберегти попередню календарну традицію", – сказав Зоря.
Що цьому передувало?
В Україні вже кілька років ведеться дискусія про перехід церковного календаря УГКЦ та ПЦУ на григоріанське літочислення. У 2022 році Православна церква України дозволила своїм єпархіям проведення різдвяних богослужінь 25 грудня – за умови бажання вірних.
Напередодні Різдва 2021 року митрополит Київський та всієї України Епіфаній заявив, що сам підтримує перенесення свята Різдва на 25 грудня. Але, за його словами, до цього потрібно прийти поступово, орієнтовно за десять років. Повномасштабне вторгнення Росії дещо прискорило бажання святкувати Різдво в іншу дату, ніж Московський патріархат.
24 грудня 2022 року на території Михайлівського Золотоверхого монастиря відбулася зустріч глави Української греко-католицької церкви (УГКЦ) Святослава із предстоятелем ПЦУ митрополитом Київським і всієї України Епіфанієм.
Предстоятелі цих церков звернули увагу на узгодження позицій щодо реформи церковного календаря. Після обговорення було запропоновано створити спільну робочу групу, яка має всебічно вивчити це питання. Ця робоча група мала б випрацювати конкретні пропозиції для предстоятелів та синодів обох церков.
У чому різниця двох календарів?
Юліанський календар запроваджений у 46 році до нашої ери римським імператором Юлієм Цезаром. Календарна реформа, що призвела до запровадження більш точного григоріанського календаря, відбулась у 1582 році за ініціативи голови католицької Церкви папи Григорія ХІІІ. Тоді православні церкви відмовились перейти на нову систему літочислення.
Основна різниця між григоріанським і юліанським календарем полягає в тому, як обчислюються високосні роки, через що з часом збільшується різниця в датах між календарями. Якщо в XVI столітті вона становила 10 днів, то у XXI столітті вона становить 13 днів. До наступного століття різниця в датах між календарями досягне 14 днів і у 2101 році православні церкви, якщо не перейдуть на григоріанський календар, відзначатимуть Різдво уже не 7, а 8 січня.
