Як все починалось? Як він став священником та прийняв чернечий постриг? Як жилось священникам у часи СРСР? Чи служать зараз священники КП на передовій? Чи може християнин бажати смерті окупантові? І як сталося розірвання зв'язків з ПЦУ.
Настя Рейн у рамках проєкту "Інтерв'ю без кордонів" на телеканалі Ukraine World News поспілкувалася зі Святійшим Патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом.
Про те, як став священником
Я взагалі був людиною невіруючою, бо школа мене так виховала. Коли загинув батько і переді мною стало питання: існує він чи не існує... якщо він не існує, то кого я люблю, неіснуюче?
Неіснуюче любити не можна, а раз я люблю його, значить, він існує, а раз існує він, є вічне життя, а якщо є вічне життя, то є Бог. Кому я повинен служити – владі чи Богу? Богу – і тому я тоді обрав шлях служіння Богові.
Це почалось з того, що я активно відвідував церкву, читав в церкві, потім вирішив поступити в семінарію, щоб бути священником. Я поступив в Одеську духовну семінарію і так пішло далі моє духовне зростання, духовне життя і духовна праця.
Про те, чому прийняв чернечий постриг
Я якраз над цим думав, закінчуючи 1-й курс Московської духовної академії, який шлях мені обирати: бути сімейним священником чи обрати чернечий спосіб життя.
Часи були сталінські і багатьох священників, і не тільки священників арештовували і відправляли на заслання. Тому переді мною став шлях: якщо в мене буде сім’я, то вона буде мене пов’язувати, а якщо її не буде, то я вільний.
Тому я вирішив обрати чернечий спосіб життя. Як тільки я це вирішив, буквально через 10 хвилин приходить чернець з Троїце-Сергієвої лаври від її намісника і пропонує мені залишитись в монастирі.
Я зразу з цього зрозумів, що є благословення Боже на те, щоб я став на чернечій спосіб життя і тому я ніколи в житті не розкаювався і не шкодував про це.
Про життя священника у часи СРСР
Під час радянської влади тяжко було стати священником, тому що їх переслідували. І тому той, хто ставав священником, той був готовий йти на страждання і на смерть, і в Сибір, і на Соловки, куди завгодно.
Тобто в ті часи священники були тільки віруючі, зараз ми цього не спостерігаємо, зараз різні є. Є священники чесні, духовні, які служать церкві і служать народу, а є священники, які священство сприймають як засоби для існування. Це як двірник підмітає і за це гроші бере, так і ця людина стає священником, щоб мати гроші для того, щоб жити.
Тому це було протягом всієї історії християнської церкви, не треба цьому дивуватися, бо є священники, які вірять, але не живуть як подобає, не живуть як священники. Це ознака не тільки нашого часу, в давнину теж все це було. Але на що я хотів звернути увагу, що в тяжкі часи священниками стають чесні люди, які готові йти на страждання і навіть на смерть за церкву, за Христа, за Бога і за свій народ.
Про службу священників КП на передовій
Священники Київського патріархату були і є до цього часу, і вони там служать, бувають на передовій, підтримують дух наших воїнів, щоб вони захищали нашу рідну українську землю від ворога, який несправедливо напав на Україну. Тому що Україна не давала ніякого приводу для того, щоб на неї нападати. Україна – держава миролюбива і вона чужої землі не хоче, але свою не віддасть, за свою землю готова покласти і життя.
Про спілкування з українцями, які постраждали від окупантів
Я зустрічався з батьками, з дружинами тих, хто або загинув, або продовжує захищати Україну від російського агресора. Яка мета була тієї зустрічі? Підтримати дух, тому що якщо вони втратили своїх синів на війні, то, звичайно, вони знаходяться в скорботі і треба їх було підтримати. Чим підтримати? Нагадати, що є вічне життя і що ваші діти продовжують існувати, і ви тому не сумуйте, ми з ними ще зустрінемось.
Про те, за що або для чого ця війна українському народу
Якщо говорити за що – за гріхи, а якщо говорити для чого – для того, щоб виявити добрі якості українських людей. Бо той, хто йде захищати Україну від російського агресора – той готовий на смерть, якщо він готовий на смерть, значить, він Україну любить. Не тому що він так ненавидить ту Росію, бо там в Росії є багато українців, а він захищає свою українську землю, і тому ми підтримуємо таких воїнів, надихаємо їх, щоб вони далі продовжували захищати нашу Україну.
Ми твердо віримо, Крим буде звільнений і Донбас теж, бо це є українська земля. В історії завжди було, є, і буде – правда завжди перемагає, а правда з нами. Якщо правда з нами, значить, і Крим наш, і Донбас наш, а це значить, що буде мир, коли ми повернемо всі наші українські землі.
Про те, чи може християнин бажати смерті окупантам
Річ у тому, що ми повинні не любити, і не те що не любити, а ненавидіти зло в кожній людині, в тому числі і в тих, які безпідставно напали на Україну. Що ми повинні ненавидіти? Не їх як людей, а діла їхні ненавидіти, а людину треба любити. Тому що це творіння Боже, якщо Бог створив всіх нас, в тому числі і їх, і тому ми їх любимо, а діла їхні ненавидимо, і боремось, і воюємо проти цього їхнього зла.
Про людей, які звертаються до екстрасенсів, тарологів та шаманів
Таким людям я порадив би не звертатися до них, бо звертатися до них – це значить звертатися до диявола. Ви будете звертатися до диявола? Якщо ви звертаєтесь до диявола, то з ким ви – з Богом чи дияволом? Виходить, що ви з дияволом, тому не слід цього робити, а треба молитися і просити Бога, щоб Господь визволив нас від усякого зла і послав Україні мир і спокій.
Про незалежну Православну церкву в Україні
Я розмірковував так: коли Україна була в складі чи то Російської імперії, чи СРСР, то і церква змушена була входити до складу Російської церкви. Ситуація змінилась, Україна стала незалежною державою, раз держава незалежна, мусить бути і незалежна церква.
Тому я з самого початку, як тільки проголосили незалежність української держави 24 серпня, і через дуже короткий час наступного місяця ми зібрали собор і на цьому соборі вирішили – маємо державу незалежну, повинні мати і незалежну церкву. Є держава незалежна і мусить бути незалежна церква, іншого немає шляху.
Про патріарха Варфоломія
Я з патріархом Варфоломієм зустрічався багато разів, був він і у Києві, і зустрічалися ми з ним в Женеві, і, звичайно, зустрічалися і в Стамбулі. Це Патріарх Вселенський, тому що греки по всій землі, по всій Вселенній. Тому, оскільки він ними керує, він і назвав себе Вселенським патріархом, хоч ніякий собор не давав йому цей титул.
Про переклад богослужбових книг
Зараз я займаюсь перекладом богослужбової літератури з церковнослов’янської мови на українську, і переклав уже всі книги, а їх більше ніж 30.
По-друге, переклав творіння святих отців, правда не один я, а перекладали і інші, в тому числі в академії. Продовжую займатися і зараз цими перекладами і закінчую вже, а це означає, що наближається час кончини. Якщо вже закінчив свій труд, то треба...
Загально я переклав більше ніж 50 томів, я і сам не вірю – невже я міг це зробити.
Про те, чому Донбас – українська земля
Дивіться, на Донбасі немає ні одного російського села. Що це означає? Це значить, що корінне населення Донбасу – українці, бо село є основа населення тієї чи іншої області. Тому на Донбасі живе український народ в селах, а в містах там російський. Чому в містах і на заводах, і на фабриках – російський? Тому що із Росії їх направляли туди на роботу в шахти, на заводи, на фабрики, ось такий сьогодні Донбас по складу свого населення.
Про Київський патріархат та розірвання стосунків з ПЦУ
Я це зробив тому, що митрополія залежна чи від Москви, чи від Константинополя, від Стамбула, а Україні потрібна повністю незалежна церква.
Тому для того, щоб церква була повністю незалежна, вона повинна бути патріархатом, а не митрополією, бо митрополія завжди залежить від патріархату.
Одні до Москви тягнуться, а другі – до Константинополя, і одні не праві, і другі не праві. Ми повинні захищати і утворювати, утверджувати українську церкву, яка б служила інтересам тільки України. Це не означає, що вона повинна ворогувати з іншими церквами, не повинно цього бути, але всі свої сили покладати на служіння своєму народу, своїй державі. Цей шлях, який я з самого початку почав, а перешкод багато було і з боку Константинополя, і з боку Москви. Тому що і одні хотіли підпорядкувати Україну, і другі хотіли. А я хотів, щоб ми нікому не підпорядковувалися, а були самостійні. Це причина цих всіх протистоянь, цієї всієї боротьби. Тобто йде боротьба за самостійність Української православної церкви.
Повне відео
