Ілюстративне фото
Речник генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй Стефан Дюжаррік засудив недавню атаку українських безпілотників на НПЗ у Татарстані, назвавши його "цивільною інфраструктурою". Про це прессекретар сказав під час брифінгу.
Журналіст попросив Дюжарріка прокоментувати дронову атаку на завод.
"Ми виступаємо проти та закликаємо припинити всі атаки на цивільну інфраструктуру", – коротко відповів речник.
Атака на Татарстан
Днями Україна здійснила успішну атаку на російський нафтопереробний комплекс "ТАНЕКО" ("Татарстанський нафтопереробний комплекс") в Нижньокамську, що в Республіці Татарстан. Операцію провела Служба безпеки України спільно з Головним управління розвідки Міноборони України.
Український далекобійний дрон влучив в установку первинного перероблювання нафти на НПЗ, після чого там виникла пожежа. Потужність цієї установки попередньо була 8 млн тонн нафти, що становить 2,6% від загального річного перероблювання РФ на рік. Окрім того, цей завод входить до п'ятірки найбільших НПЗ Росії.
Крім того, 2 квітня у Татарстані також атакували завод, на якому збирають "Шахеди". Установа розташована за понад 1200 кілометрів від кордону з Україною.
Це не єдині влучання БпЛА в заводи РФ
3 березня від удару БпЛА пошкоджено найбільший НПЗ "Роснафти" в Рязані, що постачає пальне, зокрема в Москву й область.
16 березня через атаку дронів загорілася єдина діюча установка нафтоперероблення на НПЗ у Сизрані, а ще раніше одну з двох установок із перероблення нафти зупинив Куйбишевський НПЗ "Роснафти".
Також дрони СБУ атакували одразу три нафтопереробні заводи в Росії: в Рязані, Кстово Нижегородської області та Кірішах Ленінградської області.
Додамо, після атак минулого місяця найбільша нафтопереробна компанія РФ "Роснєфть" зменшила свої потужності на 12,65% станом на початок березня порівняно із січнем цього року. Це напряму пов'язано з атаками дронів на російські НПЗ.
Реакція ГУР на удари по об’єктах у Татарстані
Втім, представник Головного управління розвідки Міноборони України Андрій Юсов у коментарі "Радіо Свобода" заявив, що під час ударів БпЛА по об’єктах в Єлабузі та Нижньокамську не використовувалася зброя іноземного виробництва.
"Ми офіційно не будемо ані підтверджувати, ані спростовувати. Але бачимо, що гуркіт та "бавовна" на території держави-агресора продовжуються, і саме на військових об’єктах, які безпосередньо задіяні в геноцидній війні Росії проти України. Можемо констатувати, що в цих подіях зброя і засоби іноземного виробництва наших партнерів не використовуються. Це факт", – акцентував Юсов.
Також не уточнив, чим саме могли бути уражені об’єкти на території РФ, які знаходяться на відстані понад 1000 кілометрів від України. Проте пояснив, що українська галузь безпілотних літальних апаратів "розвивається дуже динамічно".
Водночас Юсов підтвердив, що на одному з підприємств, яке атакували наші дрони, було виробництво зі складання "Шахедів" та "Гераней".
"Так, про це йде мова, і, власне, цілі були уражені. Цікавим моментом є те, що частина руйнувань інших сусідніх об’єктів була наслідком дії російської так званої протиповітряної оборони, протиракетної. Це не вперше: намагаючись збивати якісь інші цілі, вони самі собі, як правило, найбільше і шкодять", – додав Юсов.
Крім ООН непокояться і США
Українські удари по нафтопереробних заводах спричинили зростання світових цін на нафту, при цьому ціна на нафту Brent цього року зросла майже на 13%. Це змусило політиків у Сполучених Штатах Америки хвилюватися щодо їхнього потенційного економічного впливу у важливий рік виборів.
"Не згадуючи ціни на енергоносії, офіційні особи у Вашингтоні заявили, що активно перешкоджають Україні завдати удару по нафтопереробних заводах. Ми давно говорили, що не заохочуємо і не допускаємо атак усередині Росії. Такою була угода з Україною: ми дамо вам гроші, зброю, але тримайтеся трохи далі від експортних об’єктів, російської енергіїю бо не хочемо масштабної енергетичної кризи", – коментували журналістам американські чиновники.
Чи непокоїться з цього приводу Україна?
Натомість українські офіційні особи визнали таку стурбованість США, але заявили, що удари триватимуть.
"Зрозуміло, що маємо максимально мінімізувати ці надходження до бюджету й автоматично перекрити Путіну кисень. Тому будемо працювати далі, поки НПЗ в Росії продовжують горіти", – сказав очільник СБУ Василь Малюк.
Разом з тим віцепрем'єр-міністерка Ольга Стефанішина відреагувала на статтю у FT словами, що нафтопереробні заводи на території Росії є законними цілями з військового погляду.
"Є заяви й інших офіційних осіб, що це абсолютно законні цілі з військового погляду. Розуміємо заклики американських партнерів. Водночас ми воюємо тими спроможностями, ресурсами та практиками, які наявні у нас сьогодні", – зазначила посадовиця.
Урядовиця також розповіла, що у лютому 2022 року, ще на початку великої війни, говорила зі штаб-квартирою НАТО і там їй пояснили, що у розумінні альянсу означає "закрити небо" над Україною.
"Вони сказали: "Ольго, ти ж не розумієш стандартів НАТО. У розумінні НАТО це означає насамперед знищити інфраструктуру на території РФ, яка дає можливість бомбити українські міста. Заводи, які роблять ракети". Тож ми діємо відповідно до найкращих стандартів НАТО", – резюмувала Стефанішина.
