Виробництво дронів. Ілюстративне фото
Україна для атак на російські цілі використовує дрони з більшою дальністю дії та потужнішими можливостями. У деякі з них навіть інтегрували базову форму штучного інтелекту (ШІ), щоб допомогти дронам орієнтуватися й уникати перешкод, повідомляє CNN з посиланням на джерело, близьке до української програми дронів.
Видання вказує, що саме через використання ШІ й забезпечується точність дронів.
"На кожному літальному апараті є термінальний комп'ютер із супутниковими даними та даними про місцевість. Польоти плануються заздалегідь з нашими союзниками. І БпЛА дотримується плану польоту, щоб ми могли вражати цілі з точністю до кількох метрів", – розповів співрозмовник.
Точність ударів також досягається завдяки датчикам дрона. Бо там є така річ, як "машинний зір", який є різновидом штучного інтелекту.
"По суті, ви берете модель, записуєте її на чіп і навчаєте визначати географію і ціль, до якої вона рухається. Коли дрон нарешті буде розгорнутий, зможе визначити, де він знаходиться. Також БпЛА не вимагає жодного зв'язку із супутниками, а повністю автономний", – зауважила аналітикиня Королівського інституту об'єднаних служб Ноа Сільвія.
Колишній британський військовий офіцер і експерт із боротьби з дронами та штучного інтелекту Кріс Лінкольн-Джонс додав, що рівень "інтелекту" дронів все ще дуже низький.
Натомість у ГУР МОУ та Службі безпеки України не дали коментарів на запит видання стосовно використання технології ШІ.
Новини за темою: Мінусують російську техніку: На Полтавщині налагодили виробництво FPV дронів із використанням 3D-принтерів
До речі, 24 лютого цього року міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін та гендиректор німецькою компанії Helsing GmbH Гундберт Шерф підписали меморандум про взаєморозуміння щодо співробітництва у сфері безпеки й оборони. Це допоможе застосовувати технології штучного інтелекту (ШІ) в українських дронах, говорив керівник Офісу президента Андрій Єрмак.
За його словами, цей меморандум має "конкретну мету" – підсилити українські оборонні технології, впровадження ШІ у безпілотники українського виробництва.
У США непокояться через атаки України по НПЗ РФ
Українські удари по нафтопереробних заводах спричинили зростання світових цін на нафту, при цьому ціна на нафту Brent цього року зросла майже на 13%. Це змусило політиків у Сполучених Штатах Америки хвилюватися щодо їхнього потенційного економічного впливу у важливий рік виборів.
"Не згадуючи ціни на енергоносії, офіційні особи у Вашингтоні заявили, що активно перешкоджають Україні завдати удару по нафтопереробних заводах. Ми давно говорили, що не заохочуємо і не допускаємо атак усередині Росії", – сказав CNN один із американських чиновників.
Водночас керуюча директорка і керівниця товарної стратегії інвестиційного банку RBC Capital Markets Геліма Крофт пояснила, що американські та міжнародні санкції, запроваджені з початку війни, були структуровані, щоб утримати російську енергію на ринках.
"Такою була угода з Україною: ми дамо вам гроші, зброю, але тримайтеся трохи далі від експортних об’єктів, російської енергії. Тому що ми не хочемо масштабної енергетичної кризи", – зауважила посадовиця.
Натомість українські офіційні особи визнали стурбованість США, але заявили, що удари триватимуть.
"Зрозуміло, що ми маємо максимально мінімізувати ці надходження до бюджету й автоматично перекрити Путіну кисень. Тому будемо працювати далі, поки НПЗ в Росії продовжують горіти", – сказав очільник СБУ Василь Малюк.
Атаки України на НПЗ у Росії
13 березня від удару БпЛА постраждав найбільший НПЗ "Роснафти" в Рязані, що постачає пальне, зокрема в Москву й область. Після пожежі на заводі припинили роботу дві установки, внаслідок чого виробництво бензину впало на третину (3,3 тисячі тонн на добу), а дизпалива – більш ніж наполовину (5,8 тисячі тонн на добу).
16 березня через атаку БпЛА загорілася єдина діюча установка нафтоперероблення на НПЗ у Сизрані, а ще раніше одну з двох установок із переробки нафти зупинив Куйбишевський НПЗ "Роснафти".
Також дрони СБУ атакували одразу три нафтопереробні заводи в Росії: в Рязані, Кстово Нижегородської області та Кірішах Ленінградської області. Пілотаж виконав далекобійний БпЛА "Лютий".
2 квітня Україна здійснила успішну атаку на російський нафтопереробний комплекс "ТАНЕКО" в Нижньокамську, що в Республіці Татарстан. Український далекобійний дрон влучив в установку первинного перероблення нафти на НПЗ, після чого там виникла пожежа.
