Міжнародний кримінальний суд
Міжнародний кримінальний суд планує відкрити дві справи щодо воєнних злочинів Росії проти України. Про це пише The New York Times.
За словами джерел видання, суд буде вимагати видачі ордерів на арешт кількох осіб. Ці кримінальні справи є першими міжнародними обвинуваченнями, висунутими від початку повномасштабного вторгнення РФ, і порушені після кількох місяців роботи спеціальних слідчих груп.
Перша справа
Перша справа стосуватиметься викрадення українських дітей та їх відправлення у російські табори перевиховання.
У рамках спонсорованої Кремлем програми їх вивозили з України і розміщували по домівках, щоб вони стали громадянами Росії, або відправляли в літні табори для перевиховання. Москва не приховує своєї програми, представляючи її як гуманітарну місію захисту від війни осиротілих чи покинутих українських дітей.
Російський уповноважений з прав дитини Марія Львова-Бєлова, за даними видання, почала відправляти дітей до Росії через кілька тижнів після початку вторгнення в лютому 2022 року та регулярно з’являлася на телебаченні, щоб пропагувати усиновлення.
Новини за темою: Чому для Путіна і його поплічників потрібен саме Міжнародний спеціалізований трибунал: Пояснення експерта
У звіті, опублікованому Єльським університетом і програмою Conflict Observatory Державного департаменту США, говориться, що щонайменше 6 тисяч дітей з України перебувають у загальній складності в 43-х таборах Росії, причому фактична кількість вважається більшою. Українські чиновники ж повідомили, що станом на початок березня це може бути понад 16 тисяч.
"Цьому питанню приділялося багато уваги, і розгляд цього питання як злочину спричинить велику реакцію", – сказав Марк Елліс, виконавчий директор Міжнародної асоціації юристів. "Примусово переправляти цивільних через кордон заборонено, а під час конфлікту це може бути воєнним злочином. Це також може вважатися злочином проти людяності, якщо воно є частиною широко поширеної та систематичної політики. Депортація дітей може бути навіть частиною геноцидних намірів".
Друга справа
Друга справа стосується навмисного завдання Кремлем ударів по українській цивільній інфраструктурі.
Очікується, що прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан розгляне невпинні атаки Росії на цивільну інфраструктуру, включаючи водопостачання, газо- та електростанції, які знаходяться далеко від бойових дій і не вважаються законними військовими цілями.
"Уряд США має докази, які проливають світло на рішення Кремля навмисно атакувати життєво важливу цивільну інфраструктуру, і багато хто в адміністрації Байдена, як стверджується, виступає за те, щоб поділитися ними з судом, хоча він не є членом. Але Міністерство оборони блокує поширення розвідувальних даних, оскільки побоюється створення прецеденту, який може відкрити шлях для переслідування американців. За словами офіційних осіб, президент Байден ще не вирішив, чи схвалювати публікацію матеріалу", – йдеться у статті.
Кому ж будуть пред'являти звинувачення
Видання зазначає, що поки незрозуміло, кому суд планує пред'явити обвинувачення у кожній справі.
Деякі дипломати та експерти заявили про можливість пред'явлення обвинувачень російському диктатору Володимиру Путіну, оскільки суд не визнає імунітет глави держави у справах, пов'язаних із воєнними злочинами, злочинами проти людяності або геноцидом.
Проте ймовірність судового розгляду залишається невеликою, кажуть експерти, оскільки суд не може розглядати справи заочно, а Росія навряд чи видасть своїх чиновників.
Кремль заперечує звинувачення у воєнних злочинах, але міжнародні та українські слідчі зібрали вагомі докази низки звірств з перших днів вторгнення.
Ордери на арешт підозрюваних у жодній із двох справ найближчим часом не очікуються. У минулому судді Міжнародного суду витрачали кілька місяців на розгляд звинувачень, перш ніж видати ордери на арешт або викликати повістку. Але війна в Україні змушує суд діяти швидко. Понад 40 країн, які є сторонами суду, звернулися з проханням про його втручання.
Сама Україна формально не є членом, але вона надала судову юрисдикцію на своїй території. Уряд України зараз проводить власні судові процеси щодо воєнних злочинів, і безліч інших міжнародних організацій також проводить розслідування. Але над розслідуваннями нависає питання про те, чи будь-які справи проти Росії коли-небудь дійдуть до суду.
Раніше
Гватемала стала першою країною Латинської Америки, яка підтримає створення спецтрибуналу для Росії.
Ми розповідали, який спецтрибунал очікує Росію за злочини в Україні і досвід таких покарань в історії.
