Від початку 2024 року на порушення норми закону, яка регламентує використання державної мови в мережі інтернет, поскаржилися 421 раз. Це майже на 50% менше, ніж за такий період торік, зазначив уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.
За словами посадовця, низка інтернет-ресурсів за останні два роки створили сторінки українською мовою.
"Проте є й такі, що цього досі не зробили або з якихось міркувань тримають стартову сторінку іноземною мовою. Тому у 2024 році за скаргами громадян розпочали 161 захід державного контролю стосовно суб’єктів господарювання, які вдалося встановити. Більшість інтернет-ресурсів на момент перевірки усунули порушення мовного закону", – повідомив Кремінь.
Мовний омбудсман додав, що станом на 10 вересня вже винесли 49 попереджень та наклали 16 штрафів за відсутність українськомовної версії сайту або за завантаження сайту за замовчуванням недержавною мовою.
Водночас Кремінь нагадав, що інтернет-представництва (в тому числі вебсайти й сторінки в соціальних мережах) органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій державної й комунальної форм власності, медіа, зареєстровані в Україні, а також суб’єкти господарювання, що реалізують товари й послуги в Україні та зареєстровані в Україні, мають бути державною мовою.
Також можуть існувати версії іншими мовами. Однак із 16 липня 2022 року версія інтернет-представництва державною мовою повинна мати не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії, та завантажуватися за замовчуванням для користувачів в Україні.
Тому кожну скаргу на порушення мовного закону в інтернеті ретельно перевіряють. Є такі випадки, коли порушників штрафують і повторно.
Слід зазначити, що за дев'ять місяців 2023 року на адресу уповноваженого із захисту державної мови надійшло 3015 звернень громадян про порушення мовного закону. Найбільше повідомлень стосувалися порушення законодавства в Києві та мови інтернет-представництв.
