Ілюстративне фото
Китай запустив у комерційну експлуатацію високотемпературний ядерний реактор четвертого покоління China Huaneng з газовим охолодженням у затоці Шідао. Про це повідомляє Національне енергетичне управління КНР.
Це є першим у світі високотемпературним реактором із газовим охолодженням. Реактор виробляє електроенергію за допомогою гелію замість традиційно використовуваної води.
Така технологія є міжнародно визнаною технологією четвертого покоління та володіє широкими перспективами в комерційному використанні для виробництва електроенергії та тепла. Реактор також має автоматичні системи безпеки, що можуть відключати його у випадку аварії.
"HTGR – це передовий тип реактора, який використовує технологію ядерної енергетики четвертого покоління. Реактор може підтримувати безпечний стан і уникати розплавлення або витоку радіоактивних матеріалів. Ця здатність зберігається навіть у разі повної втрати потужності охолодження", – розповів Чжан Цзуоі, головний конструктор основної програми нової атомної електростанції і декан відділу ядерної енергетики та нових енергетичних технологій з Університету Цінхуа (Пекін).
За словами відповідального за проєкт Чжана Яньсю, у спорудженні реактора взяли участь понад 500 компаній, які спеціалізуються на проєктуванні та розробці, інженерному будівництві, виробництві та експлуатації обладнання. Рівень локалізації обладнання АЕС досяг понад 90%. Також "Шидаовань" використовує модульну систему.
Модульні станції – це установки потужністю менш як 300 МВт, які можна побудувати за межами ядерного об’єкта. Фахівці кажуть, що ці установки можуть працювати у віддалених місцях і живити сектори важкої промисловості. Якщо порівнювати з реакторами, що запущені раніше, "Шидаовань" розроблений для більш ефективного використання палива та покращення економіки, безпеки та впливу на навколишнє середовище.
Китай хоче наростити ядерну енергетику, щоб зменшити викиди вуглецю. Зокрема, мета китайської влади – виробляти 10% електроенергії з атомної електростанції до 2035 року та 18% – до 2060-го. Проте на вересень 2023 року Пекін не досяг своєї мети до 2020 року встановити 58 гігаватів ядерних потужностей.
Нагадаємо, Китай розпочав виробництво нового покоління ядерних підводних човнів. Їх важко відстежити, а тому вони чи не вперше стануть реальною проблемою для США і союзників.
