В Україні готують реформу вищої освіти
За останні 15 років кількість випускників в Україні скоротилася майже вдвічі, тому відпала необхідність у великій кількості закладів вищої освіти. Про це сказав заступник міністра освіти Михайло Винницький в інтерв'ю The Ukrainians.
За його словами, Україні необхідна модернізація мережі та укрупнення закладів вищої освіти. Винницький зазначив, що вже розроблено законопроєкт про передумови модернізації мережі закладів вищої освіти. Цей законопроєкт не лише про зменшення кількості університетів, а ще про покращення їхньої якості, уточнив він.
Необхідність реформи чиновник пояснив стрімким зменшенням випускників. Минулого року в Україні було приблизно 360 000 випускників шкіл. У 2008-му це число сягало 640 000. За словами Винницького, подальші прогнози також невтішні. До 2033 року буде приблизно 300 000 випускників – і це цифра, яка передбачає повернення поки що непідконтрольних Україні територій, зазначив чиновник.
Щодо університетів, то у 2008-му, коли в Україні функціонувало приблизно 350 закладів вищої освіти, в середньому було 6700 студентів на заклад освіти. У 2021 році загальна кількість закладів зменшилася до 300, але в середньому в кожному з них було лише 3400 студентів.
"Зважаючи на ці дані, так чи інакше, певне зменшення або укрупнення закладів вищої освіти має відбуватися, але це надзвичайно болісний процес", – зазначив Винницький.
У своєму блозі на osvita.ua він звернув увагу на проблему втрати галузевими ЗВО своєї профільності. За словами заступника міністра, частка таких непрофільних напрямів підготовки буває більшою, ніж частка власне галузевої підготовки. Також при цьому втрачається якість освіти.
За його словами, якість підготовки у міжгалузевому форматі вимагає певної критичної маси студентів, достатньої для того, щоб забезпечити вибір дисциплін, мінімальну чисельність груп, множину наукових шкіл.
Якщо в нібито галузевому ЗВО частка освітніх програм, що не відповідають галузевому профілю, є значною, а його загальний контингент налічує близько 2500–3000 студентів, то для МОН це вже критичний показник. Такі заклади будуть поступово об’єднані з потужнішими університетами, зазначив Винницький.
Водночас він наголосив, що галузеві заклади, приєднані до більших міжгалузевих університетів, не мають просто в них розчинитися. Їхні галузеві ядра та спеціалізовані наукові школи мають стати автономними інститутами або факультетами.
"Зараз в Україні, крім 100 приватних закладів вищої освіти і 40 комунальних, які переважно доволі маленькі, діє ще приблизно 170 державних університетів і це не враховуючи філій. Внаслідок реформи має з’явитися приблизно 10", – сказав Михайло Винницький.
Реформа освіти
У жовтні 2023 року Кабмін зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт про реформу вищої освіти в Україні. Наразі він прийнятий за основу. Документ передбачає, що студентам нададуть право змінювати спеціальність після першого-другого курсів, контрактники зможуть обирати тривалість навчання, заочну форму замінить дистанційна.
Крім того, заклади вищої освіти матимуть більшу автономію – вони зможуть формувати власні інструменти досягнення встановлених стандартом компетентностей на нерегульованих спеціальностях. Натомість для регульованих спеціальностей (наприклад, право, медицина, правоохоронна діяльність тощо) детально визначені вимоги до компетентностей та результатів навчання і навіть назви відповідних освітніх програм.
МОН очікує, що закон може набути чинності з наступного навчального року. Законопроєкт "Про індивідуальні освітні траєкторії" вплине на вступ та вступників у виші у 2024–2025 навчальному році, заявляв раніше Винницький.
Нагадаємо, в Україні в рамках реформи вищої освіти запроваджують модель державних грантів для студентів, які дозволять повністю або частково покрити витрати на навчання.
А з вересня 2024 року Міністерство освіти і науки планує запровадити у вишах пілотні військові кафедри, що будуть відповідати за базову військову підготовку для всіх хлопців і бажаючих дівчат.
