Порівняно з минулою серією масованих ударів по енергосистемі росіяни наростили інтенсивність атак на об'єкти енергетики. Про це повідомив глава правління НЕК "Укренерго" Володимир Кудрицький.
"Зросла інтенсивність обстрілів. Минулого опалювального сезону ми спостерігали одну масовану атаку за один-два тижні – і це була або ракетна, або "шахедна" атака. Зараз це серія, практично безперервна", – сказав Кудрицький.
За його словами, за неповні півтори декади з відновлення масованих атак кількість дронів, якими росіяни намагалися уразити енергосистему, вже зрівнялася із кількістю дронів, що ворог випустив за весь опалювальний сезон-2022/2023.
Він зазначив, що на сьогодні пошкоджена значна кількість теплових та гідроелектростанцій, що негативно впливає на енергосистему з погляду її балансування. Очільник "Укренерго" наголосив, що енергетики працюють над відновленням енергооб'єктів безперервно.
"Навіть там, де обмежень електроспоживання немає, ми все одно намагаємося відновити якомога більше обладнання, щоб збільшити надійність і стійкість цих регіонів до можливих майбутніх атак ворога", – зазначив глава правління НЕК "Укренерго".
Він повідомив, що "Укренерго" прораховує всі можливі сценарії проходження наступного опалювального сезону. Зокрема, обговорюється, як можна пройти його якомога збалансованіше та з найменшими ризиками.
Треба будувати сотні маленьких електростанцій
Єдиним шляхом убезпечення енергосистеми від тяжких наслідків атак росіян є розосередження виробництва електроенергії по всій території України – треба будувати сотні маленьких електростанцій, вважає керівник правління НЕК "Укренерго" Володимир Кудрицький.
"Зосередження генерації на декількох майданчиках – це те, що призводить до серйозних проблем при масованих ворожих обстрілах. Ми як оператор енергосистеми розуміємо, що єдиний сталий шлях до убезпечення енергосистеми від такого масованого терору полягає у децентралізації генеруючих потужностей", – пояснив він.
За його словами, необхідно побудувати сотні маленьких електростанцій, які будуть більш стійкими до масованих атак саме через свою розосередженість. Відповідно, атаки не призведуть до таких тяжких, як нині, наслідків для енергосистеми.
"На сьогодні в Україні вже будуються сонячні й вітрові електростанції – без "зеленого" тарифу на основі прогнозів інвесторів щодо окупності інвестицій. Додатково до них нам також потрібні технології для балансування", – зазначив очільник "Укренерго".
За розрахунками компанії, енергосистемі потрібна нова теплова генерація, але не вугільна, а така, що працюватиме на відходах деревообробної промисловості, аграрного сектора тощо. Крім того, енергосистема потребує газових пікерів (невеликі високоманеврені електростанції, що працюють на газі) та систем накопичення електроенергії. Географічно така генерація має бути роззосереджена по всій території держави.
Росіяни вперше прицільно вдарили по сонячній електростанції у тилу
"Вчора ворог прицільно атакував сонячну електростанцію. Це перший, принаймні на моїй пам'яті, випадок цілеспрямованої атаки на об'єкт відновлюваної енергетики", – уточнив Кудрицький.
Він додав, що йдеться не про атаку в межах зони бойових дій, а саме про удар по тиловій СЕС. Кудрицький повідомив, що внаслідок потепління загальне споживання електроенергії падає, тому гострого дефіциту в енергосистемі не спостерігається. При цьому відбувається сезонне зростання виробництва електрики на СЕС.
Експорт електроенергії зараз практично нульовий
Після 22 березня Україна може експортувати електроенергію тільки у денні чи нічні години при її надлишку; у всі інші години імпорт значно переважає над експортом.
"Експорт практично нульовий. В окремі години – вдень при високій сонячній активності та спаданні споживання, коли є надлишок сонячної енергії, – у нас може бути вибір або просто обмежити СЕС, або цю електроенергію можна експортувати без будь-якої шкоди для українського споживача. Тоді обмежені обсяги експорту дозволяються", – зазначив Кудрицький.
Крім того, експорт може відбуватися вночі, коли споживання також падає при, наприклад, високій активності вітрових електростанцій.
"У всі інші години у нас експорт дорівнює нулю. І увечері, коли споживання зростає, як правило зростає й імпорт з Європи", – наголосив глава правління НЕК "Укренерго".
Загальна заборгованість на ринку електроенергії скоротилася приблизно на 7 мільярдів гривень
За оперативними даними, загальна заборгованість на ринку електроенергії становить 52–53 млрд гривень порівняно із 60 млрд гривень станом на грудень 2023 року.
"Ми називали у грудні цифру 60 млрд гривень. Зараз, за оперативними даними, заборгованість становить 52–53 млрд гривень сукупно. Зменшилася вона за рахунок того, що з нами частково розрахувалися за передачу і диспетчеризацію", – сказав Кудрицький.
При цьому продовжили зростати борги на балансуючому ринку електроенергії, досягнувши понад 31 млрд гривень. На ринку допоміжних послуг заборгованості немає, уточнив він. За словами Кудрицького, заборгованість на балансуючому ринку пов'язана з тим, що частина державних та комунальних підприємств не оплачують спожиту електроенергію.
Нагадаємо, глава Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Валерій Тарасюк допускає зміни в механізмі забезпечення населення електроенергією (ПСО). Поки що до 1 травня 2024 року різницю між тарифами і ринковою ціною покривають НАЕК "Енергоатом" і ПрАТ "Укргідроенерго".
Раніше ми повідомляли, що у Міністерстві енергетики не розглядають питання про підвищення тарифів на електроенергію для населення. Міністр енергетики України Герман Галущенко зазначив, що минулого року тарифи на електрику підвищували як наслідок масштабних російських атак на енергетику.
