29 листопада Шевченківський райсуд столиці засудив до чотирьох років умовно ексберкутівця Сергія Лободу, якого обвинувачували у причетності до силового розгону студентського Майдану 30 листопада 2013 року. Інформацію оприлюднила "Адвокатська дорадча група".
"Покарання – чотири роки позбавлення волі з іспитовим терміном два роки (тобто умовно). Також суд позбавив Лободу права обіймати посади в правоохоронних органах на два роки", – йдеться у повідомленні.
Вирок оголосила суддя Олена Мєлєшак.
Суд визнав винним ексміліціонера 1-го відділення 2-го взводу 1-ї роти київського беркута Сергія Лободу у перевищенні службових повноважень, вчиненому групою осіб, що супроводжувалось насильством, застосуванням спецзасобів, болісними і такими що ображають особисту гідність потерпілих діями.
Крім того, суд визнав ексберкутівця винним, але звільнив від відбування покарання через сплив строків давності, у:
- перешкоджанні мирним зібранням, вчиненому групою осіб;
- перешкоджанні законній професійній діяльності журналістів.
Хоча прокуратура наполягала, що Лобода діяв на виконання явно злочинного наказу керівництва, у статтях в яких його визнали винуватим, такої кваліфікації немає.
Разом з тим суд не побачив змови у діях беркутівців та змінив ч. 2 на ч. 1 ст. 28 ККУ, тобто кваліфікував дії беркутівця як такі, що вчинялися групою осіб без попередньої змови.
У чому обвинувачували Лободу?
Сергія Лободу обвинувачували в тому, що на виконання явно злочинного наказу за попередньою змовою групою осіб перешкоджав мирним зібранням та журналістській діяльності й перевищив службові повноваження, що супроводжувалось насильством, застосуванням спецзасобів, болісними й такими що ображають особисту гідність потерпілих діями під час розгону Майдану 30 листопада 2013 року.
Суд розглядав справу Лободи шість років – із 17 листопада 2017 року. У справі було четверо потерпілих.
Сторона потерпілих у дебатах просила призначити покарання у вигляді семи років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на три роки. Обвинувачення просило таке сам покарання, але на рік менше. Захист та обвинувачений наполягали на виправданні.
Вирок набирає законної сили тільки після апеляції чи за 30 днів, якщо ніхто її не подав.
В "Адвокатській дорадчій групі" також додали, що 30 листопада буде 10 річниця розгону Майдану, а тому закінчується строк давності для притягнення до кримінальної відповідальності за тяжкі злочини. Тобто навіть без остаточного рішення апеляційної інстанції обвинуваченого можуть звільнити від призначеного нині покарання.
Відзначимо, 60 справ Євромайдану можуть закрити просто через те, що у них спливає термін давності. Про це в ефірі національного телемарафону повідомив керівник Департаменту "Майдану" Офісу генпрокурора Олексій Донський.
Новини за темою: Сергій Горбатюк: Правоохоронні органи свідомо затягують розслідування вбивств на Майдані
Справи беркутівців
18 жовтня Святошинський райсуд Києва визнав винними беркутівців у розстрілі протестувальників під час Революції гідності 20 лютого 2014 року. Про це повідомляють ЗМІ із залу суду.
Тож, згідно з вироком, винуватими у масових вбивствах беззбройних громадян, учасників акцій протесту, визнали:
- Олега Янішевського. Йому суд призначив покарання у вигляді довічного позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, повʼязані зі здійсненням правоохоронної діяльності. Також його позбавили спеціального звання "підполковник міліції". І визнали винним у вбивстві та тілесних ушкодженнях із необережності. Однак суд звільнив його від покарання за цією статтею у звʼязку з закінченням строків давності.
- Павла Аброськіна та Сергія Зінченка. Їм суд призначив покарання у виді позбавлення волі строком на 15 років з позбавленням права обіймати посади, повʼязані зі здійсненням правоохоронної діяльності. Їх позбавили спеціального звання "сержант міліції".
Найбільша справа Майдану завершена
Справа з розслідування розстрілу мітингувальників на Майдані Незалежності у Києві 18–20 лютого 2014 року вже завершена. До суду направлено обвинувальні акти стосовно колишнього президента Віктора Януковича та дев'яти ексчиновників.
Як було встановлено розслідуванням, тодішній президент Янукович за підбурювання представників держави-агресора створив організовану злочинну групу "з метою незаконного перешкоджання організації та проведення мітингів на підтримку підписання Угоди про асоціацію з ЄС". Зазначається, що вони організували вчинення низки тяжких та особливо тяжких злочинів щодо протестувальників.
