Ілюстративне фото
У Києві спалахнув скандал між Державним бюро розслідувань та судами. А вся справа в тім, що напередодні працівники Бюро провело обшук в Дніпровському районному суді в межах кримінального провадження за фактом привласнення майна власниками та менеджментом АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та їх спільниками. У Верховному суді назвали такі дії Бюро "несумісними із цінностями правової держави".
З'ясовуємо у чому справа.
Обшук та позиція ДБР
Працівники ДБР провели обшук в одному з київських районних судів. У відомстві не зазначають коли та в якому саме суді проходили обшуки. Втім, у Верховному суді зазначили, що обшук проходив 9 січня 2024 року в Дніпровському районному суді міста Києва.
Тож, за даними слідства обшук пройшов у межах кримінального провадження, розпочатого за фактом привласнення майна власниками та менеджментом АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та їх спільниками.
Правоохоронці нагадали, що екснардеп, акціонер банку АТ "Банк "Фінанси та Кредит" створив злочинну організацію з метою розтрати майна установи та легалізації коштів в особливо великих розмірах. Та, аби уникнути кримінальної відповідальності екснардеп звернувся за допомогою до судді одного з районних судів міста Києва.
Відтак, правоохоронці провели обшук в службових кабінетах судді та вилучили речові докази правопорушення.
"Підкреслимо, що необхідність проведення слідчих дій у приміщенні суду жодним чином не пов'язана із виконанням своїх службових обов'язків та здійсненням законного судочинства судді вказаного суду або інших працівників суду. Слідчі дії не мають на меті здійснення тиску на суддю, втручання у здійснення правосуддя, та перешкоджання діяльності судді чи виконанню ним службових обов'язків", - наголосили в ДБР.
Судді райсуду мають іншу думку
Але судді Дніпровського райсуду мають іншу думку. Там переконані, що обшук у райсуді проводився невідкладно без будь-якого судового рішення.
"9 січня 2024 року в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва за адресою: місто Київ, вул. Пластова (колишня – Івана Сергієнка), будинок 3, де здійснюють свою діяльність судді Дніпровського районного суду м. Києва та апарат суду з 10 години 47 хвилин до 15 години 47 хвилин проведено невідкладний обшук без будь-якого судового рішення "у зв’язку з невідкладним випадком (пов’язаним із врятуванням майна)", - кажуть у суді.
Там додають, що нібито основною метою проведеного невідкладного обшуку було одержання слідчим доступу до службового комп'ютеру, який належить Дніпровському районному суду міста Києва та закріплений за помічником судді Іваніної Ю.В. Там ним відшукано та одержано доступ до проєкту судового рішення у справі, а також до інших проєктів та судових рішень, в яких зазначені персональні дані учасників судового провадження.
"Зазначені вище дії органу досудового розслідування вважаємо незаконними, такими, що суперечать вимогам ч. 9 ст. 49 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", вчинені з явним перевищенням влади та службових повноважень з метою втручання у діяльність Дніпровського районного суду м. Києва щодо здійснення правосуддя", - додають там.
І зазначають: 11 січня зборами суддів Дніпровського районного суду м. Києва прийнято рішення щодо звернення до Вищої ради правосуддя, Ради суддів України та Офісу Генерального прокурора із заявою про втручання у діяльність суду щодо здійснення правосуддя.
Верховний суд вже дав оцінку діям ДБР
Верховний суд назвав такі дії Бюро несумісними із цінностями правової держави й попросив директора ДБР дати правову оцінку цим обшукам.
Зокрема, Верховний суд звернув увагу на те, що проведення слідчих дій, зокрема обшуків, у судах "саме собою несе істотні загрози для незалежності суддів", а тому такі дії мають проводитися виключно у виняткових випадках "за умов суворого дотримання визначеної процесуальним законодавством процедури".
"Випадки втручання в діяльність судді у зв’язку з ухваленням ним судових рішень та незгодою з результатами судового розгляду провадження є неприпустимими", – сказано в заяві.
Нагадаємо, про яку справу йде мова
Йдеться про бізнесмена Жеваго, який був депутатом шести скликань українського парламенту, починаючи з 1998 року (і до 2019). Він же, зокрема, - акціонер збанкрутілого банку АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та власник гірничодобувної групи компаній Ferrexpo.
З жовтня 2019 року він перебував у розшуку за підозрою у розтраті 2,5 млрд гривень банку "Фінанси і кредит". Так, у межах розслідування кримінального провадження Жеваго було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, також підозри повідомлені низці топменеджерів банку.
"Вони організували механізм розтрати 113 млн доларів США фінансової установи, чим завдали шкоди інтересам держави та вкладників банку", — зазначили в ДБР.
У грудні 2022 року Жеваго затримали у французькому Куршевелі. У березні 2023-го суд у Франції відхилив запит української сторони про екстрадицію Жеваго до України. А 10 листопада минулого року - остаточно відмовився давати дозвіл на його видачу.
Також детективи НАБУ розслідують справу за підозрою Жеваго у наданні хабара голові та суддям Верховного Суду України.
На сьогодні накладено арешт на майно підозрюваного олігарха. Також, накладено арешт на майно інших юридичних осіб, які пов'язані з колишнім депутатом.
Як відомо, 17 вересня 2015 року Нацбанк визнав банк "Фінанси і Кредит" неплатоспроможним. Банк закінчив 2015 рік зі збитком 21,05 млрд гривень. У 2017 році повідомлялося, що майже весь топменеджмент банку, причетний до злочину, покинув країну.
І додамо. За даними видання Forbes, п'яте місце у списку найбагатших бізнеменів України станом на грудень 2022-го посідав саме власник металургійної компанії Ferrexpo Костянтин Жеваго із 1,4 мільярдами доларів — до війни його статки оцінювались в 1,4 мільярда.
