Болгарія в перші місяці вторгнення Росії в Україну таємно постачала нашій державі зброю і паливо. Про це йдеться у розслідуванні видання WELT. Це одна з тих зворушливих історій, що показує, як сміливість політиків вплинула на хід війни.
Як це відбувалося
Коли прем’єр-міністр Болгарії Кирил Петков 28 квітня приїхав до Києва, щоб пообіцяти президенту Володимиру Зеленському свою підтримку, він мав небагато чого запропонувати. Принаймні не офіційно. Його партнер по коаліції в Софії Соціалістична партія виступила категорично проти поставок зброї на знак солідарності з Росією.
Коли Петков і Зеленський нарешті з'явилися разом перед камерами, вони оголосили про угоду, яка прозвучала досить дивно: "Болгарія ремонтуватиме військову техніку з України". Двоє чоловіків посміхнулися й міцно потиснули руки.
Болгарія увійшла в історію своєю позицією єдиної країни НАТО поряд з Угорщиною, яка не постачала зброю. Дотепер.
Про що не дізналася громадськість: на момент візиту до Києва, згідно з дослідженням WELT, уряд Болгарії вже ініціював процедуру комплексної військової допомоги Україні.
Щоб уникнути офіційних поставок зброї, боєприпаси та озброєння потрапляли в Україну опосередковано. Інколи Болгарія покривала третину потреб української армії.
Але це ще не все.
Непомітно Болгарія також експортувала дизель в Україну, забезпечивши таким чином до 40 відсотків потреб київської армії в танках і машинах у квітні–серпні минулого року. Це особливо небезпечно, тому що Болгарія на той час переробляла лише сиру нафту із Росії на своєму НПЗ.
"Уряд однієї з найбідніших країн ЄС, яка, будучи колишньою країною Східного блоку, довгий час вважалася придатком Москви, знайшов сміливість, яка показує іншим країнам зразковий спосіб: незважаючи на залежність від Росії та занепокоєння щодо агресії Путіна, є творчі способи стати на бік Києва. Цьому сприяли тодішній прем’єр-міністр Петков і міністр фінансів Ассен Василєв від партії реформаторів "Ми продовжимо зміни", – йдеться у статті.
Сучасні опозиційні політики вперше публічно та ексклюзивно поговорили з WELT про те, що відбувалося за лаштунками у вирішальні місяці. Озираючись назад, можна побачити, що двоє тих, хто змінив політичну кар’єру, і економісти, які отримали освіту в Гарварді, які фактично почали боротися з корупцією у своїй країні, швидше за багатьох інших глав держав зрозуміли, що Європі нема чого втрачати. Болгарія також відігравала провідну роль у санкціях ЄС і шляхах виходу з залежності від російських енергоносіїв.
Уряд у Києві підтвердив приховану військову допомогу на запит WELT.
"Кирил Петков продемонстрував свою чесність, і я завжди буду вдячний йому за те, що він використав усі свої політичні здібності для пошуку рішення", – сказав WELT міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
Як Болгарія від’єднала Росію від Swift
Історія починається 25 лютого, всього через день після нападу Путіна на Україну, на неформальному засіданні Європейської Ради в Брюсселі. Оскільки всі глави урядів ЄС виступають один за одним, зустріч затягується до пізньої ночі. Прем’єр-міністр Петков ці години ходить від одного колеги до іншого, включаючи Еммануеля Макрона та Олафа Шольца. Він нагадує всім: українському президенту Зеленському може залишитися менше 48 годин, він у списках загиблих Москви, і Єврорада має приймати рішення негайно. Його пропозиція: від’єднати Росію від платіжної системи Swift і заморозити європейські облігації російського Центрального банку. Багато глав держав висловили занепокоєння, але зрештою комісія ЄС підтримала цей крок.
В той же час міністр фінансів Болгарії Василєв взяв участь у зустрічі міністрів фінансів Євросоюзу Ecofin у Парижі. Там теж була нерішучість. Усі ще були в шоці від нападу. Потім Василєв виступив з промовою. Не про цифри та економічні наслідки. Але про те, що Путін мав на увазі під "денацифікацією України".
"Це те, що росіяни зробили в Болгарії після Другої світової війни, вони вбили тисячі дисидентів, професорів і священиків", – зазначає Василєв.
Він також виступав за негайне прийняття рішень. Учасники зустрічі підтвердили WELT, що болгарський міністр змінив настрій. Через два дні Брюссель запровадив ці заходи. У колах Євросоюзу говорять про "болгарську пропозицію".
Брак боєприпасів
19 квітня, незадовго до поїздки Петкова до Києва, міністр закордонних справ України Кулеба відвідав столицю Болгарії Софію. Тоді почався другий невизначений етап війни. Українці відтіснили нападників із-під Києва та півночі, але багато західної зброї ще не було доставлено. Бойові дії були настільки інтенсивними, розповідає сьогодні Кулеба, що Україні необхідно було терміново поповнити свої запаси, головним чином через брак боєприпасів радянського виробництва.
"Ми знали, що на болгарських складах є велика кількість необхідних боєприпасів, тому президент Зеленський отправив мене, щоб я застосував дипломатичну майстерність для закупівлі необхідних матеріалів", – додає глава українського МЗС.
У своїй публічній заяві він опустив поставки зброї та похвалив той факт, що Болгарія прийняла багатьох українських біженців. Але інші розмови відбувалися за зачиненими дверима. Кулеба дав зрозуміти, що йдеться про "життя і смерть". Софія повинна надати Україні "підтримку безпеки", бо інакше росіяни окупували б більше сіл і міст і "вбивали б, катували та ґвалтували" більше українців.
За його словами, Петков відповів, що його внутрішньополітична ситуація "непроста", але він зробить "все, що від нього залежить". Сьогодні Петков каже, що тоді його уряд дав посередникам дозвіл на експорт. Не безпосередньо в Україну, а в компанії-посередники за кордоном.
"Наша приватна військова промисловість виробляла боєприпаси на повній швидкості", – додає він.
Квітневі кадри показують, як вантажні літаки, "завантажені доверху" боєприпасами, літають туди-сюди між Болгарією та Польщею. Відомо, що польський аеропорт у Жешуві, розташований за 70 кілометрів від українського кордону і охороняється НАТО, є важливим перевантажувальним пунктом.
"Ми подбали про те, щоб наземний шлях через Румунію та Угорщину також був відкритий для вантажівок", – каже Петков. – За нашими оцінками, приблизно третина боєприпасів, необхідних українській армії, надходила з Болгарії на ранніх етапах війни".
Справи пішли складно в червні, коли голова державної експортної компанії "Кінтекс" Олександр Михайлов був змушений піти у відставку після політичної суперечки та оприлюднив цифри, ймовірно, з метою повалення уряду. Михайлов говорив про експорт з початку війни на "два мільярди євро". Він також згадав поставки боєприпасів до реактивної системи залпового вогню "Град" БМ-21. Але відповіді було мало. Увага міжнародних ЗМІ вже була прикута до поставок західної зброї, зокрема американської ракетної установки HIMARS. А Соціалістична партія в уряді? Він неодноразово погрожував розірвати коаліцію в разі прямої підтримки Києва, але не зміг діяти, оскільки її офіційно не існувало.
Дизель для України
Ще далі в полі зору громадськості Болгарія постачала дизель для армії Зеленського. Колишній міністр фінансів Василєв розповідає про зустріч Світового банку у Вашингтоні у квітні. Там представник України доповів йому, що у них закінчується пальне. Болгарія має нафтопереробний завод поблизу Бургаса на Чорному морі, яким керує дочірня компанія російської групи "Лукойл" і постачається нафтою танкерами з Росії. За його словами, Василєв спонукав "Лукойл" у Болгарії експортувати надлишки нафти в Україну. Реакція була позитивною, і робітники там також засудили війну Путіна, додає він.
Близько половини виробленого палива країна потребує сама, решту завозять в Україну. У Києві на запит WELT підтвердили, що українські компанії отримали болгарське дизельне паливо на критичному етапі.
"Регулярно через Румунію в Україну їхали вантажівки та цистерни, а в деяких випадках пальне також завантажували у вантажні потяги", – розповідає Василєв. – Болгарія стала одним із найбільших експортерів дизеля в Україну, часом покриваючи 40% потреб України".
Країна на 100 відсотків залежала від російських поставок до кінця 2022 року і тому не брала участі в нафтовому ембарго ЄС. Виглядало так, ніби країна дбала лише про власні потреби, але Петков і Василєв змирилися і відстояли свою позицію в Брюсселі. З таємною допомогою прем'єр пішов на великий ризик. Опитування в Болгарії показали, що 70 відсотків громадян бояться бути втягнутими у війну і тому не надають надто велику підтримку України.
Президент Румен Радев із Соціалістичної партії підігрівав цей настрій і стверджував, що Болгарія стає стороною війни, коли йдеться про постачання зброї.
Атаки Москви
Навряд чи Москва знала про поставки дизеля для української армії. У будь-якому випадку нафтові танкери курсовали протягом місяців. Однак Кремль зрозумів, що Болгарія під керівництвом прем’єр-міністра Петкова та міністра фінансів Василєва веде масову кампанію за Україну. Ще в травні Росія здійснила кібератаки на Болгарію, розповідає Петков. На енергопостачання, на поштові відділення, інколи не могли виплатити пенсії державним службовцям. Москва також намагалася підкупити депутатів і проникнути в органи влади. Деякі депутати від проросійської партії "Відродження" отримали прямі вказівки з Кремля.
У період з березня по червень Болгарія вислала з країни в цілому 70 співробітників російського посольства в Софії. Звинувачення – шпигунство.
Москва вирішила показати приклад. Було відомо, що Болгарія на той час була найбільш залежною країною Євросоюзу від російського газу. Вже 27 квітня "Газпром" Болгарії, першою з країн ЄС, відключив газ. Але Софія не піддавалася.
Протягом 24 годин прем'єр-міністр Петков представив рішення, яке дозволить майже семи мільйонам жителів Болгарії обійтися без газу з Росії. Він організував два танкери зі зрідженим газом із США – за тією ж ціною за кубометр, яку просив "Газпром". Зараз Петков також пояснює, чому Вашингтон був готовий це зробити.
"Під час переговорів я чітко дав зрозуміти, що танкери є політичним сигналом для всієї Європи про те, що завжди є шляхи виходу із залежності від Росії". Він також завершив підключення трубопроводу до Греції. Болгарія є важливим енергетичним центром для південного сходу Європейського Союзу.
Влітку уряд Петкова був відправлений у відставку. Однак, каже він: "Ми показали, що світ без залежності та страху від Росії можливий".
Нагадаємо, згода на передачу важкого озброєння Україні може бути повʼязана із побоюваннями західних посадовців стосовно того, що Росія піде навесні в новий наступ. Раніше вони відмовлялися від таких постачань, остерігаючись, що "можуть спровокувати Москву".
