До 2027 року в Україні планують сформувати мережу академічних та професійних ліцеїв (або коледжів). Яких метаморфоз зазнають заклади, зважаючи на реформу профільної середньої освіти, розповів в інтерв'ю "Новій українській школі" заступник міністра освіти і науки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Дмитро Завгородній.
Чиновник зауважив, що старша профільна школа професійного спрямування (тобто профільна освіта зі здобуттям спеціальності) відбуватиметься на базі закладів професійної (професійно-технічної) освіти й закладів фахової передвищої освіти, які функціонують уже зараз.
"На відміну від трансформації змісту старшої профільної школи академічного спрямування, де ще потрібно створити мережу закладів, розробити нові академічні профілі та програми, у професійному спрямуванні система вже функціонує. Адже вже зараз учні після 9 класу можуть обирати профіль та здобувати одну чи декілька професій", – сказав Завгородній.
Про предмети
Нині у профтехах та коледжах загальноосвітні предмети, які є обов’язковими для всіх (як-от українська мова, історія України тощо), викладають так само й за тими ж підручниками, що й у звичайних школах. У МОН вважають, що ці дисципліни варто трансформувати, відповідно до професійного спрямування.
Тобто пов’язати їх із тими професіями, які здобуватимуть учні в професійних ліцеях. І в такий спосіб зробити доцільність вивчення предметів більш зрозумілою для студентів.
"Наприклад, створити окремий курс хімії спеціально для кухарів, а не просто викладати загальну хімію, як обов’язковий предмет раз на тиждень. Якщо ж учні вивчатимуть, як хімія може знадобитися їм під час різних процесів на кухні, то краще розумітимуть, навіщо вона їм потрібна. Так і з іншими професіями", – пояснив посадовець.
Також планують більше інтеграцій із бізнесом, зокрема й щодо розроблення навчальних програм, нових кваліфікацій тощо, аби навчання відповідало потребам сучасного ринку.
"Наголошу, що в нас уже є коледжі у фаховій передвищій освіті – фахові коледжі. А в професійній освіті вони називатимуться професійні коледжі. Тому ця диференціація стане меншою, а безліч різноманітних назв не будуть заплутувати абітурієнтів", – додав Завгородній.
Яким буде вступ до професійних коледжів?
Серед нововведень вже передбачили можливість подання документів онлайн у заклади професійної (професійно-технічної) освіти через Єдину державну електронну базу з питань освіти (ЄДЕБО). Так хочуть полегшити процедуру вступу до профтехів, щоби учням не доводилося їздити в заклади.
"Також, як тільки дозволять умови, обов’язково повернемо Державну підсумкову атестацію (ДПА) для учнів 4 і 9 класів. Український центр оцінювання якості освіти працює над тим, аби покращити тестування – зробити його більш компетентнісно орієнтованим та наблизити до стандартів міжнародного дослідження якості освіти PISA", – зауважив чиновник.
Оскільки з 2027 року 9 клас стане випускним у більшості закладів освіти й учням потрібно буде обирати між академічним чи професійним ліцеями, у МОН планують збільшити кількість годин для професійного орієнтування у 8-х та 9 класах. Усе для того, аби підлітки робили більш свідомий вибір.
"Зараз не всі школи, у яких є 10 та 11 класи, зацікавлені в тому, щоби учні йшли навчатися в інші заклади після 9 класу. Інакше втрачають державне фінансування з розрахунку на одного учня. Коли ж у багатьох закладах освіти залишаться лише 1–9 класи, то в них уже не буде причин не проводити профорієнтування. Уже у 2024 році ми почнемо пілотування такого підходу саме в професійній освіті", – прокоментував Завгородній.
Велика реформа освіти
Додамо, масштабна реформа вищої освіти в Україні може стартувати вже наступного року. Перший крок найбільші університети можуть зробити вже у 2024-му – йдеться про перезапуск наглядових рад.
Однак поки законопроєкт №10399 про перезапуск наглядових рад при університетах, новий підхід до фінансування, індивідуальні освітні траєкторії для студентів та інвестиції в лабораторне обладнання чекає на остаточне голосування в парламенті, Міносвіти намагається перебудувати системи управління у топуніверситетах.
Очікується, що законопроєкт передбачає поступове зменшення державного фінансування університетів. Кошти отримуватимуть ЗВО відповідно до відсотка працевлаштованих випускників, кількості зароблених грошей від наукових послуг, місця в міжнародних рейтингах тощо.
