USD
НБУ
39.83
Готівка
40.20
EUR
НБУ
43.11
Готівка
43.65
Втрати орків: 4 9 7 7 0 0 (+1330)
USD
НБУ
39.83
Готівка
40.20
EUR
НБУ
43.11
Готівка
43.65

Влада готує велику реформу освіти: Що зміниться та чи залишиться бюджетна форма навчання

Якщо зміни схвалить Верховна Рада, то коштом уряду буде профінансовано навчання не більше 25–30% студентів
студенти

Ілюстративне фото

Джерело: відкриті джерела

Масштабна реформа вищої освіти в Україні може стартувати вже наступного року. Перший крок найбільші університети можуть зробити вже у 2024-му – йдеться про перезапуск наглядових рад. Проте поки законопроєкт №10399 про перезапуск наглядових рад при університетах, новий підхід до фінансування, індивідуальні освітні траєкторії для студентів та інвестиції в лабораторне обладнання чекає на остаточне голосування в парламенті, Міносвіти намагається перебудувати системи управління у топуніверситетах. Про це пише Forbes.

Які університети можуть взяти участь в експерименті та як це може вплинути на реформу вищої освіти в Україні?

Зазначається, що перезапустити наглядові ради у вишах запропонував очільник Мінцифри Михайло Федоров на початку квітня. Експеримент почали з НАУ, куди членів наглядової ради призначило МОН. До неї увійшли представники бізнесу, топменеджери та політики, серед них – випускники університету. Склад формувався з урахуванням університету. 

Перезапуск наглядових рад розглядали Львівська та Житомирська політехніки та Києво-Могилянська академія, розповів співрозмовник Forbes Ukraine у ректораті одного з університетів, що попросив не вказувати свого імені у цій статті через відсутність повноважень коментувати це питання публічно.

Інший співрозмовник серед залучених до реформи урядовців вказав на потенційну участь в експерименті КПІ. Нардеп профільного комітету Роман Грищук, що входить до наглядової Ради НАУ, заперечив інформацію про залученість КПІ.

Які завдання наглядової ради?

Наглядова рада НАУ має чотири завдання – знайти постійного ректора, розробити стратегію університету, затвердити річний бюджет та інвестиційні програми, систематично проводити оцінку керівництва.

До її складу входять: 

  • Петро Чернишов – голова наглядової ради та колишній СЕО мобільного оператора "Київстар";
  • Роман Грищук – заступник голови наглядової ради, член парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій та народний депутат партії "Слуга народу".

У чому потреба реформи?

Заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький наголосив, що кількість абітурієнтів зменшується. Якщо у 2008-му зі шкіл випустилися 640 000 учнів, то у 2023-му – 360 000. Через майже подвійне скорочення немає потреби у великій кількості закладів.

"Внаслідок реформи має залишитися приблизно 100 ЗВО замість близько 170", – додає заступник міністра.

Очікується, що законопроєкт передбачає поступове зменшення державного фінансування університетів. Кошти отримуватимуть ЗВО відповідно до відсотка працевлаштованих випускників, кількості зароблених грошей від наукових послуг, місця в міжнародних рейтингах тощо. 

Як це вплине на державну форму навчання?

Практика держзамовлення збережеться, але коштом уряду буде профінансовано навчання не більше 25–30% студентів. Приблизно стільки ж припадатиме на систему грантів (розмір визначатиметься за результатами ЗНО/НМТ). Ними можна буде повністю або частково покривати вартість навчання. Поки що передбачено суми грантів від 15 000 до 50 000 гривень.

Також студенти зможуть самостійно регулювати строки навчання, вивчати предмети, які цікавлять найбільше, та за потреби змінювати спеціальність після року-півтора навчання. 

Які зміни ще готує МОН?

Міністерство освіти та науки нещодавно опублікувало для громадського обговорення проєкт нового закону "Про професійну освіту", який, як очікується, закладе основу для майбутніх змін у сфері.

Документ пропонує більше залучати бізнес до освітнього процесу через створення в закладах колегіального органу управління наглядової ради, участь у розробленні нових кваліфікацій, призначені керівника тощо. А також розширити автономію закладів через можливість здійснення ними господарської діяльності – як державне (комунальне) некомерційне підприємство.

Крім того, можуть запровадити єдиний рівень професійної освіти (освітньої кваліфікації) та єдиного типу закладу – професійного коледжу.

Остання освітня реформа

Нагадаємо, що остання масштабна освітня реформа в Україні бере початок у 2017 році. Згідно зі згаданим законом "Про освіту", який регулює основні засади нової освітньої системи, перехід на 12-річну систему шкільної освіти має відбутися у 2027 році як частина реформи Нової української школи (НУШ). У 2018 році Кабмін затвердив новий Державний стандарт початкової освіти.

З 2018/2019 навчального року за цим стандартом почали навчання першокласники по всій Україні. Уже зараз за новими навчальними програмами і відповідно до Державного стандарту початкової школи, який відповідає реформі початкової освіти, навчаються всі початкові класи (від першого по четвертий).

Тобто усі ті, що вступили до школи у 2018 році і пізніше, вчитимуться 12 років.

Читайте також:
Справи щодо колаборантів та мобілізації хочуть зробити секретними: Рада підтримала скандальний законопроєкт Справи щодо колаборантів та мобілізації хочуть зробити секретними: Рада підтримала скандальний законопроєкт
Нацгвардії хочуть дозволити зупиняти авто та застосовувати електрошокери до громадян: Підтримано за основу законопроєкт Нацгвардії хочуть дозволити зупиняти авто та застосовувати електрошокери до громадян: Підтримано за основу законопроєкт
Рада підтримала за основу законопроєкт про боротьбу з call-центрами Рада підтримала за основу законопроєкт про боротьбу з call-центрами
Нардепи мають намір декриміналізувати крадіжки вартістю до 4552 гривень Нардепи мають намір декриміналізувати крадіжки вартістю до 4552 гривень