Оригінал статті на сайті The Washington Post. Переклад UWN.
Україні потрібно більше солдатів – і швидко. Київ готується до неминучого наступу на позиції російських окупаційних сил, і хоча Україна не розкриває дані про свої втрати, бойові командири заявляють про великі масштаби. У лютому німецький чиновник повідомив, що, на думку Берліна, від початку вторгнення було вбито або поранено щонайменше 120 тисяч українських солдатів.
"Нам потрібно зрозуміти, що якщо війна триватиме ще рік, ми всі будемо в армії", – сказав 35-річний Саша, директор з кастингу та кікбоксер-аматор, який проходить курс приватної військової підготовки в столиці на випадок, якщо його призвуть.
У широко розрекламованому весняному контрнаступі будуть задіяні як нещодавно набрані солдати, так і більш досвідчені війська, нещодавно навчені на західній техніці, включно з танками Leopard 2. А швидкість і натиск, з якими чиновники зараз закликають цивільних чоловіків з'явитися до військкоматів, сіють паніку серед тих, хто відчуває, що не готовий або не бажає служити.
Раніше чиновники могли доставляти повістки тільки додому, і дехто їх уникав, проживаючи не за адресою, де вони офіційно зареєстровані. Але нові правила розширили коло місць, де чоловіків можна зупинити і допитати про їхній призовний статус.
Воєнний стан, що діє в Україні з лютого 2022 року, забороняє більшості чоловіків віком від 18 до 60 років залишати країну. За правилами мобілізації, будь-яка людина в цьому віці теоретично може бути призвана в бій. Винятки робляться для студентів, батьків із трьома і більше дітьми до 18 років; опікунів непрацездатних утриманців і тих, кого визнали непридатними за станом здоров'я.
Майже чверті мільйона українців цього року виповниться 18 років, що зробить їх достатньо дорослими, щоб піти воювати, або, якщо вони чоловіки і все ще перебувають у країні, занадто дорослими, щоб виїхати.
* * *
Українська армія давно спирається на добровольців. Але зараз багато українських чоловіків – навіть ті, що працюють волонтерами або виконують іншу корисну роботу на громадянці, – не можуть уникнути призову або хоча б постановки на облік у військкоматах.
46-річний Олексій Крючуков, майстер з ремонту пральних машин, у черзі біля військкомату в Києві сказав, що йому наказали з'явитися туди після того, як поліція розігнала бійку, в яку він вплутався на вулиці. У нього не було жодних дійсних звільнень від військової служби, і він уточнив, що очікує, що інцидент призведе до того, що його скоро відправлять на навчання, а потім на фронт.
52-річний Олександр Костюк, дорожній ремонтник, який минулого року допомагав встановлювати загородження навколо Києва, нещодавно отримав повістку через свій відділ кадрів на роботі. Він готовий піти на фронт, якщо доведеться, але побоюється за свою безпеку. "Тепер ми розуміємо, що відбувається, тому я більше нервую", – зізнався він.
Ілюстративне фото
Тисячі інших цивільних осіб запобігають таким ситуаціям, натовпами записуючись до загону під назвою "Гвардія наступу", що складається з восьми нових штурмових бригад.
Дехто реагує на плакати, розклеєні дорогами країни, які закликають мирних мешканців приєднатися і "перетворити свою лють на зброю". Це шанс для молодих людей, яким нещодавно виповнилося 18 років. Інші сподіваються, що зарахування за власним бажанням дасть їм кращий вишкіл і престиж, ніж якби вони були призвані.
Від початку лютого понад 5000 осіб подали заявки на вступ до батальйону "Азов" – праворадикального ополчення, що увійшло до складу Національної гвардії України. Минулого року загартовану в боях групу було проголошено героїчною за те, що вона витримала багатомісячну облогу південно-східного міста Маріуполя.
Потім у лютому МВС України оголосило, що "Азов" буде перетворено на штурмову бригаду у складі нової "Гвардії наступу".
"Азов" приймає тільки тих, хто записується за власним бажанням, а не призовників, і залишає за собою право відхиляти кандидатури, які не підходять. Це дає змогу обирати найбільш мотивованих солдатів. "Азов" розпочав масштабну кампанію з вербування після того, як його перетворили на бригаду, при цьому багато його бійців були захоплені в Маріуполі торік і в кінцевому підсумку звільнені. Тепер вони навчають новобранців.
Добровольці заповнюють анкети, щоб потрапити до батальйону "Азов"
Інші цивільні особи, які поки що не бажають іти в армію, але готуються на випадок призову, відвідують приватні тренування, щоб, коли прийде час, не починати з нуля.
"Я на 100% упевнений, що рано чи пізно мене призвуть в армію", – сказав Саша, директор із кастингу, який неформально тренується з друзями в столиці. Незважаючи на те, що він пройшов військовий курс в університеті, який технічно дозволяв йому служити офіцером в армії, донедавна він ледь міг поводитися зі зброєю. Тепер він вважає, що його цивільні дні добігають кінця, "особливо з урахуванням контрнаступу, якого всі чекають".
"Я буквально змушую себе, тому що розумію, що це може статися", – наголосив він.
За його словами, його найбільший страх полягає в тому, що навіть після проходження базової підготовки він не почуватиметься готовим до бою.
Це занепокоєння небезпідставне.
Нещодавно недалеко від Лиману на сході України досвідчений рядовий командир висловився про якість початкової підготовки новоприбулих військовослужбовців, назвавши її значною мірою базовою.
"Їх вчать співати пісні і марширувати", – сказав він на умовах анонімності, оскільки не уповноважений розмовляти з журналістами.
Після розгортання війська потребують навчання навіть найдавнішій військовій практиці – як копати, зазначив командир. Вони не вміють тримати лопати, зміцнювати окопи і бойові позиції.
Командир пройшов по позиціях, щоб навчити чотирьох солдатів, як міняти магазини автоматів під час перестрілки, пояснивши, що просто стояти там буде не так просто. Вам потрібно сховатися, пояснив він. Часто вам потрібно буде робити це в положенні лежачи. Незаряджені гвинтівки клацали в різнобій, поки новобранці виконували вправи.
Деякі з них щосили намагалися швидко і плавно пройти етапи вставки нового магазина і переміщення затвора вперед. Інструктор виявляв найгіршого виконавця і кричав.
Тренування бійців "Азову"
Тим часом на тренувальному зборі в Київській області новобранці "Азова" вишикувалися на стрільбищі, навчаючись поводження з гвинтівками С7А1. Один з їхніх інструкторів, російськомовний колишній американський морський піхотинець, який приєднався до "Азову" під позивним "Фродо", сказав, що "більшість цих хлопців місяць тому були цивільними особами". Один сидів біля стіни і вивчав перекладений військовий довідник США.
Те, що вони були достатньо мотивовані, щоб записатися на службу самостійно, означає, що вони діють скоріше як "воїни, ніж солдати", сказав "Фродо".
За його словами, навчання скорочує приблизно тримісячну базову підготовку Корпусу морської піхоти США до чотирьох тижнів. За цей час війська вчаться всього – від влучної стрільби і картографії до радіо- та інженерної справи. Можливо – навіть імовірно – їх можна було б майже відразу ж перекинути на найгарячіші лінії фронту в країні.
Тренування бійців "Азову". Перерва.
В одному наметі рядами сиділи десятки чоловіків, поки інструктор розповідав про різні типи мін, які їм потрібно було ідентифікувати в польових умовах. Зовні по піску пробігла група чоловіків, потім усі різко зупинилися і закурили. Вони отримують лише три цигарки на день, пояснив "Фродо", і під час навчання вони мають бігати всюди, куди б вони не пішли.
"Це короткий період для зміцнення дисципліни", – сказав він.
Тренування бійців "Азову"
Страх перед цією непідготовленістю змусив Сашу і ще вісім осіб відвідати тренування на покинутому складі в Києві. Вони збігали по сходах по двоє і по троє з гвинтівками на плечах і зупинялися на кожному сходовому майданчику, щоб перевірити наявність російських військ.
"Бам! Бам! Бам! Бам! Я встановив контакт!" – кричав один. Потім зверху пролунала нова загроза: "ГРАНАТА!".
Усі вони впали на підлогу, але нічого не вибухнуло. Граната пластикова, російський солдат картонний, склад розташований у підконтрольній Україні зоні, і наслідки помилок мінімальні. "Хто "помер", зроби 30 присідань!" – крикнув командир.
Військовий навчає цивільних зачистці будівель. Так офісні працівники готуються до можливого призову до лав ЗСУ
Їхній тренер – чинний військовослужбовець, який навчає чоловіків у перервах між роботою. Він сказав, що денні навчання призначені для підготовки цивільних чоловіків, які працюють у сфері інформаційних технологій, реклами та управління проєктами, а їхнє завдання – очистити район від російських сил, що залишилися після контрнаступу.
"Я можу вбити 10 росіян, але якщо я навчу 10 інших, як вбивати, вони можуть вбити 100 росіян, – сказав він. – Коли я бачу їхню мотивацію та енергію, мене тріпає. Їхня мотивація – моя мотивація".
За його словами, якщо вони все ж опиняться на фронті, його головна мета – "щоб вони прожили якомога довше".
