У запеклих, але здебільшого статичних боях на засніжених, вкритих артилерійськими вирвами полях і в зруйнованих містах Україна взимку відбила наступ росіян. Тепер черга України йти в атаку.
Ознаки того, що це станеться наступного місяця або близько того, видно всюди.
В Україну прибуває нове західне озброєння, яке може стати критично важливим під час наступу, наприклад, німецькі танки Leopard 2 і американські машини для розмінування. Тисячі новобранців проходять підготовку у новосформованих підрозділах, призначених для наступу. А військове командування не кидає елітних солдатів у найзапекліші бої на сході, у місто Бахмут і його околиці, щоб замість цього кинути їх у майбутню кампанію.
Після більш ніж року війни Україна загартована в боях. "Ми вкриті трьома сантиметрами каменю", – сказав у недавньому інтерв'ю лейтенант Ілля Самойленко.
Але ця твердість далася українцям дорогою ціною. Україна втратила тисячі своїх найдосвідченіших бійців. Зараз лейтенант Самойленко, досвідчений командир, який пережив блокаду Маріуполя, використовує свій досвід для навчання новобранців.
Нова українська кампанія стане перевіркою спроможності її армії переозброювати і формувати батальйони, зберігаючи при цьому мотивацію і навички маневрування, які давали їй перевагу в трьох попередніх контрнаступах.
Час має вирішальне значення. Успіх України в битвах на південно-східних рівнинах переконає світ у тому, що військова міць Росії знижується, послабить побоювання, що війна зайшла в глухий кут, і, найімовірніше, підштовхне союзників України до подальшого озброєння і фінансування Києва у війні.
Західна підтримка досі була солідною, але не гарантованою. Бюджет США на військову допомогу, як очікується, буде вичерпано приблизно до вересня, а високопоставлений представник американського Міністерства оборони нещодавно назвав останній транш артилерійських снарядів і ракет, відправлених Україні, "останньою спробою".
"Ключовим моментом в очах вашингтонської еліти – а вашингтонська еліта є суддею і присяжними в цьому питанні – є те, що Україна повинна розглядатися як країна, яка здобуде значну територію під час майбутнього наступу", – вважає Кліфф Купчан, голова Євразійської групи американської компанії з оцінки політичних ризиків.
І тут Україна постане перед серйозними викликами.
Українським офіцерам доведеться організовувати атаки артилерії, піхоти і бронетехніки, які прориваються через російські окопи, танкові пастки і мінні поля. На півдні російські частини будують оборонні позиції відтоді, як у листопаді вони були витіснені з Херсонщини. Сучасні західні танки з кращою живучістю та вогневою міццю матимуть вирішальне значення для знищення цих позицій.
Україна мала постійну армію чисельністю близько 260 тисяч солдатів до вторгнення Росії торік, і вона швидко збільшилася до мільйона осіб. За західними оцінками, за останній рік убито або поранено близько 100 тисяч українських військових. Україна не розкрила, які сили вона виділить для контрнаступу.
Вважається, що Україна планує вбити клин через окуповану Росією територію вздовж південного узбережжя Чорного та Азовського морів, поблизу Криму, або домогтися серйозного повороту в бойових діях на сході Донбасу – або і те і інше.
Якщо зброя і навчені війська будуть вчасно доставлені на місце, Україна здатна завдати російській армії втрат, які можуть мати далекосяжні геополітичні наслідки, заявила директор Інституту Маккейна Евелін Фаркас.
Вона озвучила колись немислимий результат: Україна може зробити Росію ослабленою військовою силою у Східній Європі, яка практично не має важелів впливу на переговорах про припинення війни.
"Людям не вистачає уяви, – сказала Фаркас. – Вони уявляють собі тільки те, що бачать зараз".
Але багато що може змінитися з приходом на передову нових західних озброєнь і десятків тисяч українських солдатів, які проходять підготовку до операції вдома і в Європі.
Проте успіх навряд чи гарантований. Союзники зволікали з відправкою зброї, а солдатам доводилося задовольнятися прискореними курсами штурмової тактики.
"За короткий час можна багато чому навчитися", – сказав Роб Лі, військовий аналітик Інституту досліджень зовнішньої політики, додаючи, що бійцям доведеться почати операцію до того, як вони отримають все озброєння.
Озброєння і техніка для прориву траншей і подолання мінних полів надходять, хоча залишається незрозумілим, чи достатня їхня кількість.
Українські військові опублікували у Twitter фотографії бронетранспортерів Stryker і Cougar зі США, бронемашин Marder з Німеччини і танків Challenger з Великої Британії. Минулого тижня українські розрахунки зенітно-ракетних комплексів Patriot завершили навчання у Сполучених Штатах, повідомив Пентагон.
На думку військових аналітиків, контрнаступ, принаймні на початкових етапах, цілком може залежати від перетину великих мінних полів. Для цього Україна покладатиметься на непримітні, але важливі машини для розмінування, які є в її арсеналі з радянських часів. Деякі з них були захоплені у росіян, які відступали, і тепер вони також отримують пристрої для розмінування із Заходу.
Російські військові мають у своєму розпорядженні великий арсенал протитанкових і протипіхотних мін з барвистими назвами, такими як "Чорна вдова" і "Листок", деякі з них спеціально розроблені для того, щоб ускладнити розмінування за допомогою мін-пасток.
Підготовка до контрнаступу дорого обійшлася Україні.
Росія використовувала ув'язнених і найманців, щоб вимотати ворога в багатомісячній битві під Бахмутом, довівши до межі змучених українських солдатів. Україна намагалася не попастися на вудку, розгортаючи добровольчі загони Територіальної оборони і відкладаючи ротацію.
Наприклад, село Олександро-Шультине на одному з флангів у битві за Бахмут зараз захищає Українська добровольча армія, підрозділ, у якому цивільні добровольці стоять разом з рядовими солдатами.
Село являє собою картину руїн, бруду і снігу. Протягом кількох місяців хвилі російських солдатів, які здавалися нескінченними, вели штурми, і місцевий командир на прізвисько "Сокіл" визнав, що багатьох його солдатів було вбито і вони були змушені відступати за ті місяці, поки Україна оборонялася.
Але навряд чи він виглядав збентеженим.
"Вони зосередили тут свої сили, – сказав він про російську армію. – Що це означає? Що ми нападемо в іншому місці. І зараз у нас є всі можливості для цього".
Військові аналітики кажуть, що в контрнаступі Україна, ймовірно, почне інтенсивні артилерійські обстріли вузької ділянки лінії фронту, за якими підуть саперні групи і танкові атаки.
Очікується, що Україна завдасть удару на півдні, де місцевість варіюється від широко відкритих сільськогосподарських полів з рідкими смугами дерев для укриття до міст і сіл. Наступ приблизно на 50 миль степом від нинішньої лінії фронту до окупованого Росією міста Мелітополь розділить утримувану Росією територію на дві зони, переріже лінії постачання і зробить українську артилерію ближчою до російських баз на Кримському півострові.
Підготовка новобранців замість загиблих, поранених і виснажених бійців ведеться вже кілька місяців. Десятки тисяч новобранців пройшли підготовку в Європі та на території України, зокрема в новосформованих підрозділах "Гвардії наступу". До штурмових загонів записалося близько 35 тисяч українців.
Але підтримка морального духу, у якому українські бійці мали перевагу протягом більшої частини війни, стає дедалі складнішим завданням. У дюжині нещодавніх інтерв'ю солдати на позиціях під Бахмутом або ті, що виходять із горнила вуличних боїв на короткий перепочинок, висловлювали тривогу з приводу масштабів смертей.
Полк "Азов" готує новобранців до наступальних операцій
Одним із найяскравіших прикладів військової перебудови є те, що МВС відновлює розбитий підрозділ "Азов", бійці якого були вбиті, поранені або взяті в полон минулої весни під час облоги Маріуполя і оборони "Азовсталі". Деякі загинули внаслідок вибуху в казармі для російських військовополонених в Оленівці.
В один із днів на базі в сосновому бору новобранці "Азова" марширували, стояли по стійці "струнко" і опускалися на віджимання. Вони освоювали базові військові навички за п'ять тижнів.
"Ми будемо навчати нових людей, щоб підняти їх до нашого рівня", – сказав лейтенант Самойленко, звільнений з російського полону в результаті обміну полоненими.
Щоб до його штурмового загону потрапляли тільки найбільш мотивовані солдати, новобранцям надається вибір. Після закінчення курсу навчання вони можуть залишитися на базі, а не вирушати в бій.
