Служба безпеки України багато років прикривала проросійську діяльність Української православної церкви Московського патріархату через "людський фактор" керівників. Про це в ефірі UWN заявив заступник голови Служба безпеки України (2014–15 рр.), генерал-майор СБУ, військовий, громадський діяч Віктор Ягун.
Експерт зазначив, що за весь час незалежності України Російська Федерація використовувала будь-яку можливість "просочитися" в країну через дипломатичні канали, економічні організації та культурний простір. Виключенням не стали й церковні структури.
"Треба наголошувати, що одним з елементів (впливу на громадськість, – ред.) є так само реєстратура під прикриттям церковників. Останній випадок, сьогодні в монастирі УПЦ МП знайшли так званого блогера, якого пів року розшукували, а він там просто переховувався. Це якраз говорить про той факт, як використовується російська церква на території України. Хіба ми не помічали цього всі ці роки?" – ставить питання Ягун.
Колишній заступник голови СБУ зауважує, що Служба безпеки України була фактично "підневільна" у відношенні "служителів" УПЦ МП. Весь цей час проросійська церква мала захисників серед керівництва СБУ.
"По РПЦ завжди була інформація, хто за ними стоїть і як вони використовують інформацію, що вони просувають. Але якщо вона доходила до якогось керівника, а керівник ходив на сповідь до якогось московського монастиря, то однозначно він сказав "це зараз не на часі", і так роками. І це власне той момент, коли ми в черговий раз проходимо, що Служба безпеки не може бути підпорядкована одній особі. Навіть якщо це особа президент", – підсумував Віктор Ягун.
Який статус УПЦ МП в Україні зараз
Зокрема, експертна група заявила, що ухвалення нової редакції Статуту про управління УПЦ 27 травня 2022 року та постанови Собору УПЦ не призвели до розриву церковно-канонічного зв’язку із РПЦ. Статус УПЦ як структурного підрозділу РПЦ, що користується певними правами самостійності, але не утворює автокефальну церкву, залишається незмінним.
Також експерти зазначили, що відносини між УПЦ та РПЦ не є відносинами однієї самостійної (автокефальної) церкви з іншою такою ж церквою. Крім того, УПЦ не має статусу автономної церкви, який би визнавався іншими церквами.
