Будівля Мінкульту, фото ілюстративне
Голова Комітету ВР з питань свободи слова Ярослав Юрчишин направив депутатські звернення до Рахункової палати та Державної аудиторської служби. Про це він повідомив "Укрінформу".
Нардеп очікує на звіт щодо ефективності використання державних коштів на інформаційну політику у 2022–2023 роках.
"Так, депутатські звернення до Рахункової палати та Державної аудиторської служби щодо ефективності використання коштів на інформаційну політику у 2022–2023 роках вже направлені. Наразі маємо проміжні відповіді, в яких ідеться про те, що фінансовий аудит МКІП та Національної ради з питань телебачення і радіомовлення за планом буде проводитися у 2024 році", – зазначив Юрчишин.
Він наголосив, що висновки щодо ефективності використання державних коштів на інформаційну політику можна буде робити вже на основі отриманих звітів.
Зазначимо, що в бюджеті на 2024 рік передбачено 10,2 мільярда гривень на фінансування культури та медіапростору.
Раніше
Рахункова палата встановила, що Міністерство культури та інформаційної політики не забезпечило ефективного управління та використання 4,2 млрд гривень, виділених із держбюджету у 2018–2022 роках на діяльність музеїв Революції гідності, Голодомору-геноциду та Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті.
Перевірка засвідчила, що з 3,3 млрд гривень суттєвих недоліків та порушень 3,08 млрд склали порушення бюджетного та іншого законодавства, з яких порушення на 550,2 млн гривень допущені ще на стадії підготовки бюджетних запитів, а на 2,53 млрд – під час затвердження кошторисів (втім, на етапі виконання – лише на 2,8 млн гривень).
Крім цього, майже 209 млн гривень з держбюджету було витрачено непродуктивно, нерезультативно та неекономно. Зокрема, виплата авансу за окремі роботи з будівництва музею Революції гідності призвела до утворення простроченої дебіторської бюджетної заборгованості майже у 112 млн гривень, нерезультативного використання коштів в особливо великих розмірах, а також виникнення ризиків завдання збитків державі.
Аудит виявив, що через несвоєчасні рішення було створено умови для неефективного використання 91 мільйона гривень, з яких 79,5 мільйона – через суттєве збільшення загальної вартості будівництва (реконструкції) музею Голодомору та необхідності коригування робочої документації за окремим договором вартістю понад 11 мільйонів гривень.
