Напередодні Нового року Міністерство культури та інформаційної політики схвалило рішення про включення "Традиції Щедрого вечора в Україні" до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Про це повідомили в пресслужбі відомства.
За словами т. в. о. міністра культури та інформаційної політики України Ростислава Карандєєв, традиція Щедрого вечора – одна з тих, що формують ідентичність нашого народу.
"Традиція щедрування жива: пройшла нелегкі випробування в нашій історії і збереглась завдяки її носіям, завдяки тим, хто її популяризував у різні часи. Водночас ми маємо тисячі прикладів, коли національна культурна спадщина надихала митців на створення сучасних творів з етнічними мотивами. Одним з найяскравіших таких проявів є "Щедрик" Миколи Леонтовича", – сказав чиновник.
Міністерство культури та інформаційної політики вже внесло до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України 88 елементів, серед яких є й ті, що стосуються новорічного циклу святкувань. А саме: традиційний обряд Маланка с. Белелуя Івано-Франківської області, традиція повіншування Василів у селі Липівка Рогатинської територіальної громади Івано-Франківської області, створення об’ємної сферичної різдвяної звізди села Мацьковичі.
"Працюємо над включенням "Щедрика" до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства. Хочемо довести світові, що мелодія Carol of the Bells має насправді суто українське "громадянство". Відповідно до правил ЮНЕСКО, одна з вимог для включення елементу до світового списку – це його включення до національного переліку об’єктів нематеріальної культурної спадщини, тому сьогоднішня подія – важливий крок до світового визнання", – розповіла перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова.
Крім того, дослідниця традицій української культури Марина Соботюк зауважила, що традиції Щедрого вечора України відбуваються у формі так званих новорічних обходів.
"Традиція має довгу історію, йдучи своїми коріннями з дохристиянських часів і охоплює 12 обрядових страв, звичаї готуватися до Щедрого вечора, перевдягатися: "водити козу", Маланку, щедрувати. І тут важливим є всесвітньо відомий твір "Щедрик", – пяснила вона.
Про різдвяні традиції наших пращурів та їхню значущість розповіла у розмові з UWN етнографиня Олена Щербань.
Новини за темою: Гарантовано, що люди накриватимуть різдвяно-новорічні столи й вони будуть дорожчі на 7% за минулорічні, – Пендзин
Як впливає психологічно війна на можливість святкування і чи це на часі?
Повномасштабна війна триває майже два роки, а українці й досі адаптовуються до нових реалій.
Тому все частіше виникає питання доречності свят та розваг, коли захисники щоденно ризикують власним життям на полі бою. Універсальної відповіді не існує, а думки людей розходяться: перші вважають, що влаштовувати свята під час війни неприпустимо, другі – життя неможливо поставити на паузу, а треті радять розважатись так, щоб не зачепити за живе почуття людей, які вас оточують.
Тож з питанням, як бути, UWN звернувся до психологині Валентини Чайки.
"Уже ніхто нічого не відкладає. Є, навпаки, люди, які зрозуміли, що потрібно мати заощадження: "Ось ми не будемо витрачати, а збиратимемо, щоб вистачило грошей знову для себе організувати якесь більш-менш комфортне життя". Усе індивідуально. Якщо брати з власного досвіду, то те, що бачу по людях, то більше почали купувати. Але українці соромляться показувати радість, веселість, щоб їх не звинуватили в тому, що вони знецінюють втрати, чуже горе, смерть своїх співгромадян і так далі", – навела приклад Чайка.
