14 червня в російському Ростові-на-Дону відбулося перше засідання у справі про "причетність до терористичної організації" та "участі в акціях з повалення російської влади в Донецькій області". Судять 24 громадян України – усі вони діючі або колишні військовослужбовці полку "Азов" Національної гвардії України. Небойові історії колишніх азовців розповіли в "Медійній ініціативі за права людини" (МІПЛ).
Чоловік у центрі в червоній кофті – Ярослав Ждамаров
Один із тих, кого 14 червня можна було побачити на лаві підсудних, – кінолог Ярослав Ждамаров. У полку служив за контрактом із 2016-го до 2019 року, після цього разом із дружиною та мамою жив у Маріуполі.
Ждамарова затримали під час фільтрації при виїзді з міста в селі Безіменне. На той час був цивільним, його дружина Вікторія розповідала МІПЛ, що по чоловіка прийшли в ніч на 24 квітня 2022 року. О 00:30 двері класу, де вони перебували під час перевірки, відчинили, всередину зайшов військовий, який перевіряв їхні речі на вході.
Він назвав прізвище Ждамарова, покликав його на вихід, після чого той не повернувся. За словами дружини, мати Ярослава Ждамарова намагалася дізнатися, куди його відвезли. Однак окупанти заявили, що цього їй ніхто не скаже, мовляв, вашого сина треба було одразу розстріляти, а не розглядати його справу.
"Тривалий час місце перебування Ярослава Ждамарова було невідоме. Останній раз Вікторія спілкувалася з чоловіком 18 травня 2022 року, коли з моменту його зникнення минув майже місяць. Каже, що він зателефонував у Telegram із невідомого неукраїнського номера. Повідомив, що травмований, але терпимо, перебуває в Донецькому СІЗО, де чекає на "суд" і додав, що йому загрожує ув’язнення від 5 до 10 років", – пише видання.
Артем Гребешков
Також цивільним вважається Артем Гребешков. Його мама розповіла МІПЛ, що син дійсно служив у полку "Азов", був в АТО і має нагороди. Але контракт закінчився у 2021 році, після чого він жив у Маріуполі. Тобто на момент затримання чоловік був цивільним.
"Коли почалась повномасштабна війна, сказав, що спробує повернутися до свого батальйону. Після того зв’язок із ним зник. Мабуть, у березні потрапив у полон, 16 травня 2022 року Артем телефонував із російського номера і сказав, що вже півтора місяця у полоні і його судитимуть як колишнього азовця", – йдеться у повідомленні.
Водночас медіа припускає, що Гребешкова також затримали під час так званої фільтрації, але мамі про це нічого не відомо. Жінка згадує, що одного разу їй зателефонував російський адвокат, якого призначили сину. Сказав, що її чоловік перебуває на території Росії, чекає на суд. Водночас жодних подробиць, у чому конкретно підозрюють її азовця, адвокат не повідомив.
Анатолій Грицик
У себе вдома в Мангуші був затриманий ще один колишній азовець, пенсіонер Анатолій Грицик. Це сталося 25 березня 2022 року. До його будинку прийшли люди у формі, викрали його та дружину. За 45 днів жінку відпустили, тоді як Анатолія забрали у Донецьке СІЗО, а згодом перевезли до Ростова-на-Дону.
Ще двох військовослужбовців полку "Азов", які 14 червня також мали опинитися на лаві підсудних, віддали під час інших обмінів. Один із них розповідає МІПЛ, що про свій статус підозрюваного в кримінальній справі дізнався, коли був у полоні.
"Коли я перебував у лікарні в Донецьку, прийшли представники так званої прокуратури і предʼявили мені кілька статей, за якими мене хотіли судити. Росіяни вели якісь там слідчі дії, спочатку я ніби був свідком, а потім з’явився прокурор і заявив, що уже допитував мене як підозрюваного. Видали якісь "документи" з зазначенням усіх статей, за якими мене підозрюють. Згодом надали "адвоката", від якого я відмовився, все, що мені пояснили, що азовці вважаємося у них терористами. Згодом із Донецька мене перевали в Таганрог, а тоді обміняли, вважаю, що ця справа і майбутній вирок на обмін не вплинуть", – сказав військовий.
Жінки
Також на лаві підсудних опинилися дев’ять жінок. Деяких із них, ймовірно, затримали на базі полку в Урзуфі, деяких – під час виїзду з окупованих територій після дозволів командирів залишити місто разом із дітьми. Переважна більшість жінок є діючими військовослужбовцями "Азову".
"У цьому процесі відсутня юридична логіка. Це – судилище", – адвокати
Адвокат Дмитро Коваль, юрист правозахисної організації Truth Hounds, яка є членом Коаліції "Україна. 5 ранку" пояснив, що розслідувати дії українських військовополонених та передавати їхні справи до суду не заборонено, але питання в тому, за що їх судять.
"Якщо військовополонений вчинив воєнний злочин, то теоретично його можна судити, але дивіться, який Росія використала привід для суду. Їх же судять через те, що РФ визнає "Азов" терористичною організацією! З того, що бачимо, цей привід нелегітимний. Людей судять просто тому, що Росії потрібні показові суди і в цьому сенсі можемо говорити, що Росія порушує свої зобов’язання за Міжнародним гуманітарним правом, зокрема щодо права на справедливий суд", – зауважує адвокат.
Юрист акцентує: за те, що особи були або є азовцями, судити не можна.
"Це не є адекватною підставою, проте наразі не знаємо, чи не додадуть підсудним додаткових епізодів. Обвинувального акту чи підозри ми не бачили. До того ж чому судять саме цих людей, сказати складно, бо це не юридичне, а більше політичне питання. Мабуть, цей процес, заяви, необхідні для внутрішньої аудиторії Росії, або є інші причини для початку процесу. Юридичної логіки в цьому судилищі однозначно немає", – резюмує Коваль.
Наступне засідання у цій справі має відбутися 28 червня.
