Україна хоче стати членом Євросоюзу протягом наступних двох років. Про це в інтерв'ю виданню Politico заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Він наголосив, що це питання буде обговорюватися на саміті Україна – ЄС цього тижня, першому, що відбудеться на українській землі.
"У нас є дуже амбітний план приєднатися до Європейського Союзу протягом наступних двох років. Тож ми очікуємо, що цього року, у 2023 році, ми вже можемо мати цю передвступну стадію переговорів", – зазначив Шмигаль.
Прем'єр також висловив сподівання, що на саміті Україна зможе зробити "суттєвий ривок вперед" у п’ятницю, зокрема в окремих сферах – Угода про безвізовий режим для промислових товарів; призупинення мита на український експорт ще на рік; а також "активний прогрес" щодо приєднання до платіжної схеми SEPA (Єдина зона платежів у євро) та включення України до зони мобільного роумінгу ЄС.
"Ми очікуємо прогресу та прискорення на нашому шляху до підписання цих угод", – сказав глава уряду.
Ще однією важливою темою обговорення на саміті, за його словами, стане питання боротьби України з корупцією. Прем'єр наголосив, що влада швидко реагує на будь-які прояви корупції, нагадавши, що цього місяця чиновники, що були запідозрені в цьому, одразу були звільнені.
"У нас нульова толерантність до корупції. На жаль, корупція народилася не вчора, але ми впевнені, що викорінимо її", – додав Шмигаль.
Що говорять в Європі
Європейські чиновники визнають, що Україна стала головоломкою для європейської спільноти. Адже її прискорений вступ викликає невдоволення у тих країн, які чекають членства десятиліттями. Зокрема, це Сербія, Чорногорія та Туреччина, що чекає приєднання до ЄС з 1999 року.
В той же час багато європейських чиновників наголошують, що Брюссель несе особливу відповідальність перед Києвом. Зрештою, саме обурення українців рішенням президента Віктора Януковича вийти з угоди про політичну та економічну асоціацію з Євросоюзом за вказівкою Росії спровокувало повстання на Майдані 2014 року та підготувало ґрунт для війни.
За словами президента Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, Україна є "єдиною країною, де людей розстріляли через те, що вони загорнулися в європейський прапор". Близькі союзники України в ЄС, такі як Польща та країни Балтії, рішуче підтримують прагнення Києва до членства, розглядаючи його як демократію, яка протистоїть агресору. Однак багато представників старої гвардії Євросоюзу набагато обережніші, оскільки Україна – глобальна сільськогосподарська супердержава – може зменшити їхні власні повноваження та переваги.
Україна та Польща – із загальним населенням у 80 мільйонів – можуть об’єднатися, щоб конкурувати з Німеччиною як політичною силою в Європейській раді, а дехто стверджує, що Київ буде надмірною витратою бюджету ЄС.
"П’ятничний саміт у Києві – перша зустріч такого роду в Євросоюзі, яка відбудеться в зоні активних бойових дій, – буде присвячений пошуку правильного балансу. Хоча національні лідери ЄС не будуть присутні, офіційні особи Європейської ради були зайняті спілкуванням з державами – членами Євросоюзу щодо підсумкового комюніке. Деякі країни наполягають, що заява не повинна відходити далеко від формулювань, використаних на червневій Єврораді, наголошуючи на тому, що, хоча майбутнє України – в Європейському Союзі, країни-кандидати повинні відповідати конкретним критеріям", – пише Politico.
В той же час в Євросоюзі відзначають і рішучі кроки України на шляху до вступу. Так, ще до саміту Україна може змінити своє рішення щодо зміни законодавства про Конституційний суд, щоб відповідати вимогам як Європейської комісії, так і Венеціанської комісії, дорадчого органу Ради Європи. Адже незважаючи на те, що Україна оголосила про реформу Конституційного суду, зокрема щодо способу призначення суддів, Венеціанська комісія все ще має занепокоєння щодо повноважень і складу дорадчої групи експертів, органу, який відбирає кандидатів до суду. Мета – уникнути політичного втручання.
Тож Шмигаль зазначив, що ці питання будуть розглянуті.
"Ми проводимо консультації з Європейською комісією, щоб переконатися, що всі опубліковані висновки можуть бути включені в текст", – наголосив він.
Видання нагадує, що президент Європейської ради Шарль Мішель використав свій несподіваний візит до Києва цього місяця, щоб запевнити Україну в тому, що членство України в Євросоюзі стане реальністю, сказавши українській Раді (парламенту), що він мріє, щоб одного дня українець обіймав посаду президента Європейської ради. "Україна – це ЄС, а ЄС – це Україна, – заявив він. – Ми не повинні шкодувати зусиль, щоб якомога швидше втілити цю обіцянку в реальність".
Ключовим питанням для українців після п’ятничної зустрічі буде те, наскільки швидко риторика та обіцянки стануть реальністю.
Нагадаємо, згідно з Угодою про асоціацію, саміт Україна – ЄС повинен проводитися щорічно. Однак останній, 23-й саміт, відбувся у жовтні 2021 року у Києві. Під час нього Україна та Євросоюз підписали Угоду про спільний авіаційний простір, що мала сприяти здешевленню квитків на літаки. Планувалося, що 24-й саміт відбудеться в Брюселі у грудні минулого року, однак зрештою його було перенесено на 3 лютня 2023 року.
Політичну частину угоди про Асоціацію було підписано 21 березня 2014 року, економічну – 27 червня 2014 року. Верховна Рада України та Європейський парламент синхронно в режимі телемосту ратифікували цю угоду 16 вересня 2014 року. Тодішній президент Петро Порошенко одразу в Раді підписав закон про ратифікацію.
Варто зазначити, що угода між Україною та Європейським Союзом про асоціацію, замінила Угоду про партнерство та співробітництво між Європейськими співтовариствами і Україною та дала змогу перейти від партнерства і співробітництва до політичної асоціації та економічної інтеграції.
