У 2024 році в Києві планують створити дощові сади – це знизить навантаження на основну систему каналізації. Також комунальники озеленять трамвайні колії та зупинки громадського транспорту, розповів в інтерв’ю виданню "Вечірній Київ" директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА Олександр Возний.
За його словами, це буде експеримент, заснований на досвіді Норвегії, Бельгії, Данії та інших європейських країн.
"Спочатку зробимо 10 таких садків, подивимося, як вони себе покажуть, як впораються із затриманням дощової води. Також домовляємося з Департаментом транспорту про озеленення трамвайних колій та озеленення зупинок громадського транспорту й встановлення парклетів. Це такі спеціальні конструкції, виконані в основному з дерева, які створюють додатковий затишок у місті й можуть містити лавки, столи, звісно, озеленення", – зазначив директор Департаменту.
Встановлювати їх планують у місцях небажаного паркування автомобілів, створюючи "додатковий затишний простір для людей".
Крім того, Возний пояснив, що під час злив частину дощу забирає на себе сад, а не зливостокові каналізації.
"У цьому році у нас в планах завершити роботи на бульварі Лесі Українки. У жовтні – листопаді продовжимо досаджувати живопліт й до кінця осені весь бульвар буде повністю озеленений, матиме новий естетичний вигляд – там будуть тисячі троянд та кущів. Знову ж таки: всім цим рослинам буде потрібен час, щоб розростися до потрібних розмірів", – додав чиновник.
Бульвар Лесі Українки цього літа
Що таке дощові сади?
Дощові сади – це заглиблені клумби, які свою основну функцію виконують у період інтенсивних опадів. За допомогою спеціальної дренажної системи збирають, утримують та повертають воду до екосистеми.
Дощові сади для побутового використання розробили в 1990 році в графстві Принс-Джордж, штат Меріленд, коли у забудовника Діка Брінкера, який будував новий житловий район, виникла ідея, як краще замінити звичний для Америки та Канади так званий BMP (best management practices проти забруднення водойм, – ред.) на зону біоретенції.
З цією ідеєю чоловік звернувся до інженера з охорони довкілля та помічника директора округу з питань Програм та планування у Департаменті екологічних ресурсів Ларрі Коффмана. Результатом стало широке використання дощових садів у Сомерсеті (житловому підрозділі, який має 28–67 кв. м, – ред.) на території кожного будинку.
Ця система виявилася високоефективною. Замість системи бордюрів, тротуарів та канав, яка коштувала б майже 400 тис. доларів, встановлені дренажні канали, які коштували 100 тис. доларів. Це також було набагато вигідніше, ніж будівництво вищевказаних ставків BMP. Моніторинг, проведений у наступних роках, показав, що дощові сади призвели до зменшення стоку дощових вод на 75–80% під час регулярних опадів.
Чи є таке в Україні?
Ще в травні 2020 року у Львові облаштували перший громадський дощовий садок.
Містяни створили такий садок і озеленили стіну опорядження на перетині вулиць Бандери та Чупринки. Причиною цьому стало те, що у літній період територія простору внаслідок кліматичної зміни перетворюється у "тепловий острів".
