У 2023 році українці щодня витрачали в онлайн-казино близько 400 млн гривень. Тобто обіг грального бізнесу становив 12–15 млрд гривень на місяць. Про це повідомляє "Економічна правда" з посиланням на дані НБУ.
І це стало неабиякою проблемою, адже не всі гравці можуть себе контролювати і програють значні суми грошей. Зокрема це стосується і військовослужбовців.
Внесення військовослужбовців до реєстру ігроманів
Однією з важливих проблем теперішнього часу стало те, що військовослужбовці на фронті програють великі суми в онлайн-казино.
Раніше Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей навіть пропонувала Верховній Раді внести командирів батальйонів ЗСУ до переліку осіб, які можуть внести гравців серед підлеглих у реєстр осіб, яким буде обмежений доступ до участі в азартних іграх. Про це голова КРАІЛ Іван Рудий писав у своєму Facebook.
"Обмежити доступ до участі в азартних іграх ми в Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей не можемо, бо це є порушенням конституційних прав. Єдиний вихід – це внести затятого гравця до реєстру осіб, яким буде обмежений доступ до участі в азартних іграх", – повідомляв він.
Однак за законом внести особу такого до списку можуть лише члени сім’ї першого ступеня споріднення. Тому пропонувалося надати такі повноваження командирам.
"Але наголошую, що це стосується лише легальних сайтів, які працюють на ринку. Після внесення відповідних змін гравець-військовослужбовець із подання командира буде внесений до відповідного реєстру та буде обмежений у доступі до участі в азартних іграх. Що ж стосується нелегальних гральних сайтів, то це відповідальність кожної окремої людини", – додав він.
Звернення до Зеленського
Молодший сержант 59-ї ОМПБр Павло Петриченко написав звернення до президента Володимира Зеленського і навіть зареєстрував петицію, проте її не оприлюднено, оскільки, за словами Офісу президента, вона не відповідає встановленим вимогам.
Петриченко пояснив, що військовослужбовці вже третій рік знаходяться далеко від своїх сімей, в стресових умовах та без можливості повноцінного відпочинку, тож є особливо психологічно вразливими.
"Для багатьох із них азартні ігри стають єдиним способом справитись зі стресом, а тому швидко викликають дофамінову залежність та послаблюють їх самоконтроль. Непоодинокі випадки, коли ігрозалежні військовослужбовці витрачають на ігри все своє грошове забезпечення та беруть мікрокредити, цим заводячи себе та свої сім’ї в боргову яму, або ж здають в ломбарди дрони та тепловізори", – пише він.
За його словами, гральний бізнес користується такою вразливістю, навмисне спрямовуючи свою рекламу на військовослужбовців, використовуючи символіку ЗСУ у своїх онлайн-казино та "відбілюючи" свою діяльність пожертвами на ЗСУ. Окрім цього, багато російських онлайн-казино таргетують рекламу, аби отримати доступ до персональних даних військовослужбовців та інших громадян, що несе безпосередню загрозу національній безпеці нашої держави.
Крім того, борги військовослужбовців з ігровою залежністю також можуть стати елементом тиску зі сторони спецслужб країни-агресора.
Тому він звернувся до президента із проханням:
- на час воєнного стану запровадити заборону азартних ігор та доступу до онлайн-казино для військовослужбовців;
- заборону реклами азартних ігор з використанням символіки ЗСУ та будь-яких повʼязаних асоціацій, каски, форма, зброя, військова техніка і тощо;
- заборону благодійним фондам співпрацювати з учасниками грального ринку;
- заборону військовим частинам приймати на баланс майно у вигляді благодійної допомоги від учасників грального ринку або пов’язаних фізичних чи юридичних осіб;
- заборону будь-якої реклами чи публічних згадок фактів надання учасниками грального ринку благодійної допомоги військовослужбовцям;
- заборону ломбардам приймати дрони, тепловізори та інші схожі товари подвійного призначення.
А також зобов’язати інтернет-провайдерів та мобільних операторів блокувати вебсайти нелегальних казино.
Реклама казино
До 2020 року реклама азартних ігор була незаконною, як і сам цей бізнес. У серпні того року його легалізували. Після чого на вулицях поступово почали з’являтися банери та борди онлайн-казино та букмекерів. А в жовтні 2023 року в Україні набули чинності посилені вимоги до реклами, якими забороняється ціла низка рекламної продукції, що просуває азартні ігри.
"Економічна правда" зазначає, що зростання частки зовнішньої реклами азартних ігор видно неозброєним оком. Причина в тому, що після початку великої війни рекламний ринок спорожнів, бо чимало рекламодавців втратили прибутки і зменшили бюджети, а онлайн-казино та букмекери продовжують вкладати кошти в просування і платять у два-три рази вищу ціну за ринкову як премію за репутаційні ризики для рекламного майданчика. Так само роблять виробники алкоголю і тютюну.
Хоча закон чітко визначає заборони та обмеження для реклами азартних ігор, прикладів покарання компаній майже немає.
Нагадаємо
У серпні 2020 року в Україні набув чинності закон про легалізацію азартних ігор, згідно з яким на території країни дозволяється організація азартних ігор у відповідних закладах у режимі офлайн та онлайн, букмекерська діяльність, узаконюються зали ігрових автоматів та покер.
23 вересня Кабмін створив комісію з регулювання азартних ігор та лотерей, а 5 жовтня затвердив умови конкурсу для участі в ній. Комісія стала українським державним регулятором, що займатиметься ліцензуванням та регулюванням сфери азартних ігор в Україні.
21 жовтня Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей очолив ветеран АТО Іван Рудий, іншими членами комісії стали Олена Водолажко та Євген Гетьман.
Також ми детально писали про основні схеми, які використовують ділки в гральному бізнесі для ухилення від сплати податків.
