Сукупний оборот легальної та нелегальної "ігорки" в Україні – 12–15 млрд гривень на місяць. Тобто за рік ця сума сягає близько 180 млрд гривень. Про це на своїй сторінці у Facebook написав народний депутат від "Слуги народу", член слідчої комісії ВРУ з питань розслідування діяльності грального бізнесу Олексій Жмеренецький.
За його словами, податків до державного бюджету за 2022 рік надійшло 730 мільйонів гривень, а ліцензійних зборів – 1,166 млрд гривень. Загалом ця сума складає близько 1,9 млрд гривень на рік. Тобто близько 1,2% з обороту.
В той же час, за оцінками Служби безпеки України, 95% всіх компаній на ринку не платять податки взагалі.
Які схеми використовують ділки для ухилення від сплати податків
Метчинг
За словами Жмеренецького, шість банків у змові зі співробітниками Національного банку, із мережами супермаркетів та мережами автозаправних станцій запустили систему виплати тіньових зарплат працівникам цих мереж.
Коли гравець якогось онлайн-казино поповнює рахунок для ставок і отримує свої віртуальні бали для гри, то реальні гроші йдуть на сервер платіжної системи під виглядом переказу для якоїсь випадкової приватної особи, а фактично – йдуть якомусь продавцю магазину чи прибиральниці заправки.
"Цей переказ гравця може "висіти" тижнями у платіжній системі до визначення кінцевого отримувача, таким чином зарплата умовної прибиральниці заправки надходить протягом місяця частинами у вигляді переказів від випадкових гравців казино!" – зазначив нардеп.
Банки, з рахунків яких гравці перераховують гроші, за його словами, також ігнорують те, що переказ не містить даних про кінцевого отримувача грошей, а зависає в системі.
Взамін цієї чорної зарплати магазини та заправки надають гральним компаніям готівку. Далі за цю готівку компанії купують зерно в чорних фермерів, яке вивозиться за кордон, а виручені від продажу зерна за кордоном гроші отримують власники гральних компаній.
Криптовалюта
Жмеренецький зазначив, що, за оцінками СБУ, таким чином відмивається 54 млрд гривень на рік, або 30% з обороту "ігорки" – це валовий дохід організаторів.
25% від цієї суми йде на витрати для організації злочинної схеми – хабарі та заробіток всіх посередників, і це 13 млрд гривень.
Ще 5% йде на нелегальну рекламу гральних інструментів.
Тобто чистий прибуток гральних компаній складає 36 мільярдів гривень на рік, або 20% від загального обороту, які отримують організатори за кордоном без жодних податків і обліку.
Державний бюджет, уточнив нардеп, щорічно втрачає близько 10 млрд гривень податків.
Міскодінг
Гравці поповнюють рахунки на гральних сайтах для ставок, але ці платежі надходять у банк із кодом купівлі квітів, чи фільмів. Або гравці перераховують кошти банку із правильним кодом 7995 транзакцій, але далі банк у змові з гральними компаніями направляє ці кошти на фіктивні рахунки.
"В Україні таким злочинним способом діяло дев'ять банків, із яких шість банків – системно, вони обслуговували абсолютну більшість усіх незаконних переказів "ігорки" в країні. А один із цих банків обслуговує половину всіх незаконних операцій досі! У схемах масово задіяні платіжні термінали (пейбокси), по ночах на них генеруються тисячі фіктивних транзакцій нібито між картками фізосіб. У злочинних схемах задіяно 2 млн банківських карток та 120 платіжних терміналів", – розповів нардеп.
До вересня 2022 року, за його словами, ніхто з органів влади типу "не знав" про існування цих схем.
"Нацбанк "не помічав", що по рахунках ганяють схемні транзакції, поки повністю не змінили кадровий склад відповідного департаменту. Державний Фінансовий моніторинг також "не помічав" цих транзакцій, бо, виявляється саме банки та фінансові компанії (тобто в нашому випадку злочинці), мають їм про таке повідомляти як первинні суб‘єкти фінмону", – сказав нардеп.
За його словами Служба безпеки України та Бюро економічної безпеки завели 45 кримінальних справ. Однак на цей момент досі продовжує працювати один банк, який обслуговує половину усіх нелегальних транзакцій грального бізнесу в країні.
Серед підозрюваних – співробітники Нацбанку, банків та фінтех-компаній, які надавали програмне забезпечення для махінацій.
Заборонені ігорні сайти продовжують працювати
Жмеренецький повідомив, що комісія з регулювання азартних ігор передала інтернет-операторам і правоохоронним органам 1789 сайтів з нелегальними азартними іграми, 55 сайтів з нелегальними лотереями і список із 606-ма нелегальними ігровими закладами, з яких більше ніж 300 закладів лише у місті Києві.
Сама комісія, наголосив нардеп, не має повноважень проводити контрольні закупівлі, щоб документувати порушників.
Він також навів докази того, що сайти, попри заборону, продовжують працювати.
"Майже усі ці сайти і салони продовжують працювати! Правоохоронці стверджують, що більша частина із них не має можливості приймати платежі. Але ми перевірили одразу на ТСК роботу найодіознішого російського 1XBET. Я спокійно зміг провести платіж через якусь європейську платіжну систему "прикручену" до сайту", – розповів нардеп.
Блокувати сайти може лише РНБО, на розгляді якої знаходиться 240 компаній.
Однак, за словами Жмеренецького, блокування нічого не дасть, адже миттєво будуть створені нові копії сайтів.
А заблокувати переказ з українських банків на міжнародні платіжні системи, через які працюють порушники, Україна ніби також не може, бо це, зазначив нардеп, означає порушення прав українців за кордоном, які цими системами можуть користуватись.
"Також органи стверджують, що 97% усіх 54 мільярдів відмитих гривень роблять якраз компанії з українськими ліцензіями, а не ці тисячі нелегальних сайтів", – наголосив нардеп.
Проблема з податками від грального бізнесу
За грудень 2022 року і січень 2023-го, за словами Жмеренецького, було зібрано податків у 20 разів більше ніж в попередні місяці та навіть роки.
"За 2021 рік було зібрано 204 млн гривень, а за грудень 2022 року – 220 млн гривень. За весь 2022-й – 730 млн гривень, а за січень 2023 року – 269 млн гривень. Але проблема в тому, що майже всі ці податки – це ПДФО, тобто податок на доходи фізосіб, які вчорну отримували дохід та зарплати у цих схемах і виграшах. А от прибутки гральних компаній продовжують приносити копійки у державний бюджет. Більше того, майже 300 млн гривень з отих 730 мільйонів за 2022 рік сплатила лише одна компанія. Через ці схеми залишається можливість "ганяти" гроші між Україною та Росією", – додав нардеп.
При цьому наголосив, що народні депутати разом з правоохоронними органами будуть розробляти відповідне законодавство для того, щоб унеможливити ухилення від сплати податків учасників грального бізнесу.
До речі, у рамках податкової амністії задекларовано більше ніж 6 млрд гривень.
