Міністерство освіти та науки опублікувало для громадського обговорення проєкт нового закону "Про професійну освіту", який, як очікується, закладе основу для майбутніх змін у сфері. Документ розміщений на сайті МОН.
Обговорення триватиме до 2 травня 2024 року.
Зазначається, що ухвалення закону зумовлене потребою економіки у кваліфікованих кадрах, а також запитом на фахівців для майбутньої відбудови.
У документі описані зміни, що стосуються активного залучення бізнесу до освітнього процесу, розширення автономії закладів, поліпшення освітніх програм, дерегуляція сфери, а також оновлення термінології.
"Ми хочемо зробити багато революційних кроків у трансформації професійної освіти, щоб забезпечувати нашу економіку кваліфікованими фахівцями, які будуть підтримувати розвиток та відбудову нашої країни. Для цього необхідно розвивати, осучаснювати та модернізувати профтехи, а також трансформувати систему освіти. Один із кроків – зміна законодавства. До розробки законопроєкту “Про професійну освіту” ми залучили бізнес та освітніх експертів, щоб врахувати виклики та потреби ринку, актуалізувати освітні програми, щоб у результаті побудувати сучасну та гнучку систему професійної освіти", – зазначив віцепрем'єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
Що пропонує законопроєкт?
Автори пропонують більше залучати бізнес до освітнього процесу через створення в закладах колегіального органу управління наглядової ради, участь у розробленні нових кваліфікацій, призначені керівника тощо. А також розширити автономію закладів через можливість здійснення ними господарської діяльності – як державне (комунальне) некомерційне підприємство.
Крім того, можуть запровадити єдиний рівень професійної освіти (освітньої кваліфікації) та єдиного типу закладу – професійного коледжу.
Документ також акцентує на поліпшенні освітніх програм та навчальних планів. Зокрема, здобуття професійної освіти за освітніми програмами старшої профільної школи професійного спрямування.
Важливою зміною є також дерегуляція і дебюрократизація системи професійної освіти. Такі зміни планують запровадити через гарантування можливості здобуття професійної освіти без прив'язки до місця реєстрації, чіткий поділ повноважень органів управління у сфері та складання освітніх програм на основі професійних стандартів та скасування атестації закладів.
Хочуть оновити і термінологію, зокрема змінити назву сфери з "професійно-технічної" на "професійну", "кваліфікованого робітника" на "спеціаліста", а також відійти від поняття "учень", замінивши на "студент".
Чим аргументують зміни?
Міністр освіти і науки Оксен Лісовий зазначив, що сьогодні професійна освіта досі регулюється законом 1998 року, який лише частково враховує останні зміни в законодавстві про освіту. Водночас потреба в запровадженні нових підходів і моделей для навчання за професіями надзвичайно зросла.
Повний текст документа можна переглянути тут.
Остання освітня реформа
Нагадаємо, що остання масштабна освітня реформа в Україні бере початок у 2017 році. Згідно зі згаданим законом "Про освіту", який регулює основні засади нової освітньої системи, перехід на 12-річну систему шкільної освіти має відбутися у 2027 році як частина реформи Нової української школи (НУШ). У 2018 році Кабмін затвердив новий Державний стандарт початкової освіти.
З 2018/2019 навчального року за цим стандартом почали навчання першокласники по всій Україні. Уже зараз за новими навчальними програмами і відповідно до Державного стандарту початкової школи, який відповідає реформі початкової освіти, навчаються всі початкові класи (від першого по четвертий).
Тобто усі ті, що вступили до школи у 2018 році і пізніше, вчитимуться 12 років.
