Українська армія навесні збирається перейти в контрнаступ, а однією зі стратегічних цілей буде спроба перерізати сухопутний коридор між Росією та Кримом, сказав заступник начальника Головного управління розвідки Вадим Скібіцький в інтерв'ю виданням німецької медіагрупи Funke.
"Одна з наших стратегічних військових цілей – спроба вбити клин у російський фронт на півдні між Кримом і материковою Росією", – заявив він.
Мета контрнаступу – звільнити всі окуповані території України включно з Кримом.
"Ми не зупинимося, поки не повернемо нашу країну в кордони 1991 року. Це наше послання Росії та міжнародній спільноті", – уточнив Скібіцький.
При цьому додав, що Україна не погодиться на заморожування війни в вигляді нових "Мінських угод", тому що будь-які переговори лише дадуть Росії можливість перегрупувати свої війська для нової атаки.
За даними української розвідки, в Україні зараз перебуває близько 370 тисяч російських військових, і їхня кількість постійно збільшується. Крім того, в Криму та біля кордону з Україною Росія розмістила 430 винищувачів та 370 вертольотів. Щоб їх знищити, Україні потрібні винищувачі, і дискусії про їхнє постачання уже відбуваються в форматі "Рамштайн", зазначив Скібіцький.
Заступник голови ГУР не виключив також, що Україна буде змушена завдати ударів по арсеналах на території Росії, зокрема в Бєлгородській області.
"Звідти починаються атаки на Україну", – пояснив він.
Оборона Бахмута сприяє українському контрнаступу
Українська оборона Бахмута може створити сприятливі умови для майбутнього контрнаступу. Про це інформують аналітики Інституту вивчення війни (ISW).
На їх думку, рішення України захищати Бахмут, попри втрати, було стратегічно обґрунтованим кроком.
"Західні повідомлення вказують на те, що Захід, як і раніше, стурбований рішучістю України утримати Бахмут. Washington Post також зазначав, що фахівці з оборонного планування США вважають, що українські сили не можуть одночасно захищати Бахмут і почати весняний контрнаступ, і закликали Україну приділити пріоритетну увагу весняному контрнаступу, а не захисту Бахмута. ISW, як і раніше, вважає, що рішення України захищати Бахмут, ймовірно, є стратегічно обґрунтованим кроком, попри його витрати для України", – йдеться у звіті.
Експерти наголошують, що оборонна операція змусила росіян перекинути сюди більшу частину угруповання "Вагнера" і задіяти цінні російські повітряно-десантні сили.
"Українська оборона Бахмута призвела до ослаблення значних російських сил і, ймовірно, створить сприятливі умови для майбутнього українського контрнаступу. Якби російські війська взяли Бахмут без значного опору українців, вони могли б сподіватися на розширення операцій таким чином, щоб Україна могла поспішно побудувати оборонні позиції на менш сприятливій місцевості. Таким чином, оборона Бахмута Україною і спроба створити умови для контрнаступу, ймовірно, взаємодоповнюють, а не взаємовиключають одне одного", – додають аналітики.
При цьому представник Ради нацбезпеки Сполучених Штатів Америки Джон Кірбі вважає, що навіть якщо Бахмут впаде, це не матиме стратегічного впливу на війну загалом, повідомляє The New York Times.
Кірбі зазначив, що в останні день-два російські війська трохи просунулися вперед, але "не факт, що Бахмут впаде".
"Я б навіть сказав, що це не обов'язково вплине на бойові дії в цій частині країни", – заявив представник Ради нацбезпеки США.
