Російська Федерація змінила тактику нападу на енергетичну інфраструктуру України. Збитки стали гіршими, ніж під час масованих ударів у 2022–2023 роках. Про це пише Financial Times.
Замість масованих обстрілів терористи зосередились на ударах високоточними ракетами по електростанціях у менш захищених регіонах. Деякі з них, можливо, не вдасться відновити до наступної зими. Як стверджують українські офіційні особи, збитки, які завдала Росія, не такі масштабні, втім, гірші, ніж взимку 2022–2023 років.
Протягом 22–29 березня ворог завдав ударів по семи теплових електростанціях, а також двох гідроелектростанціях. Водночас енергооб'єкти Києва росіяни не чіпляють, оскільки столиця має одну з найкращих систем протиповітряної оборони.
"Україна не надала подробиць про масштаби пошкоджень на кожній станції, але офіційні особи заявили, що деякі з них, у тому числі в Харківській області поблизу російського кордону, були майже повністю зруйновані", – додає FT.
Як змінилась тактика
За словами генерального директора ДТЕК Максима Тимченка, наразі головною ціллю є відновити якомога більше до жовтня. Зазначається, що група втратила близько 80% виробництва внаслідок ударів, а п'ять теплоелектростанцій були змушені зупинити роботу. Тимченко відзначив, що наразі є план щодо відновлення щонайменше 50% пошкоджених енергоблоків у разі відсутності подальших атак. Водночас якби не тепла погода й імпорт енергії з Європейського Союзу, Україна могла б пережити ще більші відключення, ніж торік.
Тимченко пояснив, що торік країна-терорист атакувала електропідстанції й трансформатори по всій країні, втім сьогодні ракети націлені на електростанції в окремих регіонах, щоб "знищити їх повністю, тому що відновити за короткий час неможливо".
Як відзначила керівник відділу комунікацій "Укренерго" Марія Цатурян, росіяни застосовують проти п'яти-шести енергетичних об'єктів в одному регіоні ту ж саму кількість ракет, яку застосовували під час масованих ударів у 2022–2023 роках. "Укренерго" може захистити менші підстанції захисними спорудами, але не великі електростанції, відновлення яких потребує місяців або ж років.
Ще однією відмінністю від торішніх ударів є те, що Росія почала застосовувати дорогі високоточні балістичні ракети. Голова парламентського комітету України з питань енергетики та комунальних послуг Андрій Герус розповів, що під час нещодавньої атаки на вугільну електростанцію терористи застосовували балістичні ракети вартістю 100 мільйонів доларів. За словами представника української військової розвідки Андрія Черняка, ворог також застосовує велику кількість БпЛА як більш дешевий спосіб ураження, наприклад, трансформаторів.
"Ми очікували атаки на початку зими, але зараз ми бачимо, що ракети, які вони використовували, були нещодавно виготовлені", – заявив Черняк й додав, що, згідно з оцінками, ворог має достатньо ракет для ще однієї або двох атак.
Герус відзначив, що наслідки атак вдається пом'якшити завдяки імпорту електроенергії з ЄС, вітчизняним сонячним електростанціям, теплій погоді.
Атаки РФ на українську енергетику
22 березня російські окупанти атакували Україну ракетами. Метою ворога стали об'єкти енергетики, зокрема ДніпроГЕС – найбільша гідроелектростанція країни. А в ніч на 29 березня свідомими цілями ворога стали Канівська та Дністровська ГЕС. Тоді ворог атакував енергетичні об’єкти у Дніпропетровській, Полтавській та Черкаській областях. Ціллю атаки були, зокрема, об’єкти генерації електроенергії. За даними "Укренерго", зазнали пошкоджень теплові та гідроелектростанції в Центральному та Західному регіонах. Тоді було знищено 84 повітряні цілі ворога. Загалом окупанти застосували 99 засобів повітряного нападу. В результаті повітряного бою було знищено 58 ударних БпЛА типу Shahed-136/131; 17 крилатих ракет Х-101/Х-555; 5 керованих авіаційних ракет Х-59; 4 крилаті ракети "Іскандер-К".
Єдиним шляхом убезпечення енергосистеми від тяжких наслідків атак росіян є розосередження виробництва електроенергії по всій території України – треба будувати сотні маленьких електростанцій, вважає керівник правління НЕК "Укренерго" Володимир Кудрицький.
