Після рекомендації Єврокомісії розпочати переговори про вступ з Україною Європейська Рада вирішить це на грудневому саміті. Це історичний крок, який має велике геостратегічне значення, особливо на тлі російсько-загарбницької війни, що триває, йдеться у звіті економістів з євроінтеграції.
За словами фахівців, якщо Україна приєднається до Європейського Союзу у найближчі кілька років, це матиме різноманітні наслідки.
"Не в останню чергу таке приєднання вплине на бюджет ЄС. Як густонаселена, не дуже заможна та сільськогосподарська країна, можна передбачити, що Україна матиме право на значні фінансові ресурси з бюджету ЄС. Попри велику невизначеність, яка наразі все ще існує щодо приєднання України, наприклад, щодо точного формального дизайну чи часових рамок, кількісна оцінка витрат є важливою для подальших дебатів", – йдеться у повідомленні.
Згідно зі звітом, фінансові наслідки повноправного членства України в поточній багаторічній фінансовій програмі (MFF) на 2021–2027 роки становлять приблизно від 130 до 190 мільярдів євро, залежно від того, які припущення зробили щодо площі орних земель і населення України.
З них від 70 до 90 мільярдів євро виділять на сільськогосподарські субсидії та від 50 до 90 мільярдів євро – на політику згуртованості.
Зважаючи на такий обсяг, ЄС повинен бути готовий до реформ, припускають економісти.
"Лише в такий спосіб політичне рішення тісніше прив’язати Україну до себе перспективою вступу може викликати довіру. Це стосується, з одного боку, інституційного рівня, але це також стосується фіскального рівня. Зміна бюджету ЄС може допомогти забезпечити необхідні фінансові ресурси. Можливою відправною точкою для цього може бути політика згуртованості. Оскільки основною метою європейської політики згуртованості є підтримка менш розвинених регіонів, перерозподіл було б логічним, якби розширення включало Україну", – стверджують аналітики.
І додають, якщо європейська політика згуртованості перейде до моделі концентрації, де витрати на згуртованість обмежуються біднішими державами-членами, близько 140 мільярдів євро будуть доступні протягом семирічного періоду поточної MFF.
"Тому перерозподіл політики згуртованості зробить значний внесок у покриття витрат України на вступ до ЄС. Всупереч всій обґрунтованій критиці концентрації європейських когезійних фондів, важливо враховувати цей потенціал, наприклад, при складанні наступного MFF на 2028–2034 роки, під час якого може відбутися розширення ЄС", – резюмують економісти.
ЄС ще не погодив позицію щодо України напередодні саміту
Європейський Союз ще не ухвалив рішення щодо фінансової допомоги та початку переговорів про вступ України напередодні саміту лідерів ЄС. До початку саміту залишилося три дні, він відбудеться 14–15 грудня, заявив глава МЗС України Дмитро Кулеба.
"У міністрів країн ЄС є зараз на столі чотири рішення. Це відкриття переговорів про членство, Європейський фонд миру, Фонд підтримки України і санкції. Є ще п'яте рішення – це про заморожені активи, але його ще немає на столі. Кажуть, що завтра-післязавтра його покладуть на стіл, тоді будуть говорити про п'ять рішень", – повідомив міністр.
Очільник відомства зауважив, що станом на тепер ухвалених рішень щодо цих питань досі немає.
"По жодному з цих рішень зараз рішень немає. Тобто все підвішене у повітрі і тривають переговори", – сказав глава відомства.
Саміт ЄС
14–15 грудня відбудеться саміт лідерів країн Європейського Союзу. На ньому обговорюватимуть декілька питань, які стосуються України. Зокрема, початок переговорів про вступ до ЄС, а також надання 50 млрд євро економічної підтримки і виділення ще 20 млрд євро на армію України. Крім того, на порядку денному – новий пакет санкцій проти Росії.
ЗМІ заявляють, що Угорщина блокуватиме все, що пов'язане з підтримкою України. Глави МЗС України та Угорщини проведуть зустріч напередодні саміту. Це буде їхня перша зустріч з початку повномасштабної війни.
Нагадаємо, 10 грудня Володимир Зеленський поспілкувався з прем’єром Угорщини Віктором Орбаном під час церемонії інавгурації новообраного президента Аргентини.
