"Сенс Банк"
Верховна Рада України схвалила за основу законопроєкт №9107-1 про націоналізацію банків, які належать підсанкційним бізнесменам. У першому читані проект підтримали 274 депутати, повідомив у Telegram нардеп Ярослав Железняк.
Про що йдеться у законопроєкті
У документі йдеться, що Нацбанк отримує право під час дії воєнного стану виводити фінустанову з ринку, якщо його власники знаходяться під українськими санкціями.
Зазначимо, що законопроєкт проголосовано лише за основу. Для того, щоб він був прийнятий і набрав чинності, необхідно, щоб він був проголосований у першому читанні, у другому і в цілому (зазвичай голосування за друге читання і в цілому відбувається одночасно). Перед цим документ проходить обговорення у низці комітетів, до нього депутати вносять правки, які можуть розглядатися у сесійній залі під час обговорення законопроєкту.
Перший на черзі – "Сенс Банк"
Нагадаємо, на сьогодні в Україні є лише один найбільший банк, що належить підсанкційним олігархам, – це "Сенс Банк" (донедавна – "Альфа-Банк").
Минулого року його акціонери – російські олігархи Михайло Фрідман та Петро Авен потрапили до переліку спочатку міжнародних, а згодом і українських санкційних осіб. В тому ж таки 2022 році правління українського підрозділу банку ухвалило рішення відмовитися від бренду "Альфа-Банк", щоб не мати нічого спільного з Росією. Однак по факту, у банку змінилася лише назва. Жодних інших документів, податкових кодів змінено не було.
Чому раніше не вдавалося націоналізувати "Сенс Банк"
Річ у тому, що, згідно з українським законодавством, фінустанова підлягає націоналізації лише після втрати банком ліквідності.
Тож на початку війни НБУ застосував проти "Альфа-Банку" заходи впливу за двома епізодами:
1. У березні минулого року Нацбанк позбавив Михайла Фрідмана (32,86% акцій) та Петра Авена (12,4%) прав на управління банком за своїми акціями через "втрату бездоганної ділової репутації". Пізніше таке рішення було ухвалено і щодо інших акціонерів – Германа Хана (20,96%) й Олексія Кузмічьова (16,32%).
2. У квітні минулого року регулятор ухвалив рішення щодо позбавлення прав управління за акціями "Альфа-Банку" проти Андрія Косогова, щодо якого не застосовувалися міжнародні санкції. Рішення НБУ прийняте саме через поспішну передачу Ханом і Кузмічьовим своїх акцій без погодження з регулятором.
Усі підсанкційні російські акціонери передали права на управління своїми акціями болгарському економісту Симеону Дянкову. Такий захід мав бути тимчасовим. Для розв'язання питання зі своєю діловою репутацією Нацбанк дав "Сенс Банку" пів року.
Паралельно НБУ розробляв інші способи націоналізації "Сенс Банку". Один з таких шляхів – внести зміни до законодавства, щоб мати можливість націоналізувати банк через непрозору структуру власності. Це дозволить провести націоналізацію банку за спрощеною процедурою.
Крім того, регулятор неодноразово штрафував "Сенс Банк" за різними епізодами, зокрема за порушення вимог етичної поведінки стосовно споживачів, а також за небездоганну ділову репутацію власників.
Як буде націоналізуватиметься "Сенс Банк"
Після того як закон №9107-1 набере чинності, Нацбанк визнає фінустанову неплатоспроможною і звернеться до Кабміну з проханням націоналізувати "Сенс Банк". При цьому ця процедура здійснюватиметься за спрощеною процедурою – без докапіталізації з боку держави. Й до того ж акції фінустанови будуть продані уряду з 1 гривню.
Що буде з "Сенс Банком" після націоналізації
Враховуючи, що фінустанова належить до категорії "системно важливих банків", то відбудеться процес заміни його власників на державу. Якщо ж держава не захоче виводити системно важливий банк з ринку, то це зробить Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
У пояснювальній записці до законопроєкту йдеться, що у будь-якому випадку усі вкладники отримають свої кошти у повному обсязі.
