Європейський суд з прав людини призначив дату слухання у міждержавній справі "Україна проти Росії", яка стосується порушення прав людини окупаційною владою Криму. Про це йдеться у повідомленні суду.
Слухання призначено на 8 листопада поточного року.
"В інтересах належного здійснення правосуддя суд проведе слухання щодо прийнятності та суті справи, попередньо призначивши його на 8 листопада 2023 року", – йдеться в повідомленні.
На цьому засіданні ЄСПЛ розгляне по суті скарги, які вже були визнані прийнятними, а також розгляне питання прийнятності та суті справи політичних в'язнів.
"Україна проти Росії": Справа щодо порушення прав людини в окупованому Криму
Україна подала скаргу проти Росії до Європейського суду з прав людини у березні 2014 року невдовзі після окупації Криму. У цій скарзі Україна просить розглянути численні порушення в окупованому Криму Європейської конвенції з прав людини.
Позиція України полягає в тому, що Росія відповідає за дотримання прав людини в окупованому Криму, оскільки з 27 лютого 2014 року контролює його територію.
У серпні 2015 року було подано другий позов України проти РФ щодо Криму.
Вже у 2018 році ЄСПЛ об'єднав обидва позови в один і передав розгляд до Великої палати Європейського суду з прав людини. А 14 січня 2021 року Європейський суд з прав людини ухвалив рішення взяти до розгляду позов України проти РФ щодо Криму.
Таке рішення ЄСПЛ має два важливих аспекти.
По-перше, суд попередньо (prima facie) визнав, що Росія встановила ефективний контроль над півостровом починаючи з 27 лютого 2014 року (а не, як заявляє РФ, з 18 березня 2014 року, коли було підписано фальшивий договір про приєднання Криму до Росії).
По-друге, Європейський суд з прав людини попередньо визнав наявність систематичних порушень прав людини з боку РФ у тимчасово окупованому Криму, починаючи від 27 лютого 2014 року майже за усіма (14 із 17) заявлених Україною пунктами звинувачення. Так, суд не буде розглядати звинувачення України на адресу Росії у таких порушеннях прав людини, як вбивства українських військових, націоналізація приватної власності українських військових, затримання іноземних журналістів, оскільки суд не побачив системності цих порушень.
Натомість предметом розгляду будуть факти насильницьких зникнень та браку їх розслідувань, випадки затримань та жорстокого поводження, вторгнення у приватне житло, утисків релігійних організацій, ЗМІ та мирних протестів, експропріації приватної власності (крім власності українських військових), утисків української мови та дискримінації кримських татар. Суд також визнав наявність і розгляне порушення, пов’язані з витісненням Росією українського законодавства та правосуддя на окупованому півострові, неможливістю мешканців Криму ухилитися від набуття громадянства РФ та обмеженням свободи переміщення з і на територію Кримського півострова.
