Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) об’єднав справи "Україна та Нідерланди проти Росії" та "Україна проти Росії (Х)" в одне велике провадження. Про це повідомила уповноважена у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко.
"ЄСПЛ об’єднав справи "Україна та Нідерланди проти Росії", у якій суд вже визнав окупацію РФ східної України з 2014 року, та "Україна проти Росії (Х)" щодо повномасштабного вторгнення в одне велике провадження. Тепер так звана "велика справа по Донбасу" стала ще більшою", – зазначила Сокоренко.
"Україна та Нідерланди проти Росії": Справа збитого літака MH17
Дана міждержавна справа стосується системних порушень прав людини на сході України (окупована Росією територія України) з 2014 року, включаючи також збиття Малайзійського літака рейсу MH17 17 липня 2014 року, а також викрадення трьох груп дітей на сході України в період з червня по серпень 2014 року та їх тимчасове переміщення до Росії.
"Україна проти Росії (Х)": Справа повномасштабного вторгнення РФ
23 червня 2022 року урядом України подано до ЄСПЛ міждержавну заяву проти Росії щодо ряду найважчих порушень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. З огляду на масштаби та триваючу збройну агресію Міністерством юстиції щоденно збираються численні докази звірств РФ та подаються доповнення до суду.
Об'єднання двох справ: Що це означає для України?
Об’єднання справ однозначно має одразу кілька переваг.
Найперше – це пришвидшення розгляду справи щодо повномасштабного вторгнення. Так, 25 січня 2023 року ЄСПЛ визнав прийнятною так звану справу по Донбасу і перейшов до її розгляду по суті. А от, власне, після об’єднання зазначених справ ЄСПЛ перейде до стадії розгляду по суті справи "Україна проти Росії (Х)".
"Україна вже "зекономила" щонайменше рік-два (а насправді набагато більше) у її дослідженні ЄСПЛ", – уточнила Сокоренко.
До того ж об’єднання справ, за словами уповноваженої, дозволить оптимізувати процес. Це забезпечить більш ефективний розгляд, оскільки деякі аспекти двох справ є подібними та взаємодоповнюваними. Вбивства, викрадення, тортури, посягання на приватне та сімейне життя, захоплення/знищення майна, дискримінація за мовою, віросповіданням, поглядами – все це частина офіційної політики Росії з 2014 року, яка отримала продовження на тих територіях України, захоплених РФ після 24 лютого, резюмую Сокоренко.
Також це дозволить ЄСПЛ вивчити справи в більш глобальному контексті; отримати більш повне рішення, оскільки в одній справі будуть розглядатися різні аспекти порушення прав людини; надати Україні більшу підтримку та платформу для просування її справи перед світовою спільнотою.
Крім того, велике рішення ЄСПЛ може мати важливий вклад у зміцнення міжнародного права та правопорядку, оскільки в справі розглядаються не окремі порушення прав людини, а підрив Росією принципів мирного співіснування та забезпечення прав людини як таких, додала Сокоренко.
Рішення ЄСПЛ також є серйозним підґрунтям для посилення позиції України у притягненні Росії до відповідальності у контексті доведення "логічного ланцюжка" навмисності та цілеспрямованості дій агресора.
"Вважаю це чудовою процесуальною перемогою України в ЄСПЛ", – підсумувала уповноважена.
