Упродовж останніх років ще 165 млн людей у світі опинилися за межею бідності, а загалом на планеті за порогом бідності зараз живе близько 1,65 млрд осіб. Про це повідомляється на сайті агентства ООН з розвитку (UNDP).
Зазначено, що через пандемію коронавірусної інфекції та інші економічні потрясіння, що послідували за нею, з 2020 року щоденна грошова сума, яку мають люди на власні витрати, впала нижче порога у 3,65 долара США.
"Ця цифра могла б бути ще вищою, якби уряди не запустили соціальні програми та пакети заходів щодо стимулювання економіки під час кризи, спричиненої пандемією COVID-19", - зазначив очільник UNDP, німецький дипломат Ахім Штайнер.
В чому ж причина?
Деякі з найбідніших країн світу з 2020 року брали значні позики, щоб впоратися з пандемією, та іншими економічними викликами, що слідували за нею. Через це зараз десятки урядів - більшість із них в Африці та на Близькому Сході, витрачають на виплату боргів більш ніж удвічі більше, ніж на соціальні програми. А близько 3,3 мільярда людей живуть у країнах, які витрачають на виплату відсотків банкам або офіційним кредиторам більше, ніж виділяють на освіту або турботу про своїх громадян.
"Це означає, що уряд не може більше платити своїм вчителям; уряд не може більше наймати лікарів і медсестер у лікарні; уряд не може забезпечити ліками сільські медичні центри. І ось до чого це призводить: нижчий рівень охорони здоров'я, освіти, відсутність систем соціального захисту, здатних забезпечити тимчасове полегшення для життя людей, які не з власної вини опинилися в ситуації, коли вони буквально не можуть більше прогодувати свою сім'ю", - сказав представник ПРООН Ахім Штайнер.
Страждають і країни, що розвиваються. Їхня економіка постійно потерпає від постійних економічних викликів, і їхні фінансові ресурси вичерпуються.
Скільки коштів необхідно, щоб подолати бідність?
За даними ООН, для того, щоб вивести лише 165 мільйонів людей із бідності, потрібно близько 14 мільярдів доларів США, що становить частку одного відсотка світової економіки.
Який вихід?
Світові лідери досі мало що зробили для полегшення боргового тягаря країн, попри багаторічні дебати і неодноразові попередження з боку ПРООН та інших організацій, що борються з бідністю. Так, лише чотири країни звернулися за допомогою в межах програми до 2020 року, розробленої G20 під назвою "Спільні рамки" і лише два уряди досягли домовленості зі своїми кредиторами про полегшення тягаря необхідних виплат.
А тому представники ПРООН закликали світових лідерів домовитися про офіційну паузу у виплаті боргів, коли вони зберуться на вересневому саміті G20 у Нью-Делі.
А що прогнозують в ООН?
Наразі ООН прагне викорінити крайню бідність (проживання на суму менше ніж 2,15 долара на день), надати кожній дитині якісну початкову та середню шкільну освіту, забезпечити людей чистою водою, санітарією.
"Прогрес у виконанні більш ніж 50% цілей є слабким і недостатнім ще у 30% він зупинився чи погіршується. Досягнення цілей є великою проблемою. 575 мільйонів людей усе ще житимуть за межею бідності, а 84 мільйони дітей не будуть ходити до школи у 2030 році", - прогнозують аналітики.
