Великий обстріл України ракетами
Секретар РНБО Олексій Данілов переконує – Україна до нього готова. "Вони готуються і будуть намагатися саме до 23–24 лютого спробувати здійснити масовану атаку. До цього треба спокійно ставитися. Я думаю, що ми вже розуміємо, що таке атаки, після того, як "приймали" за один день 115–120 ракет. Ми до цього готові. Чи вплине це на хід війни? Ні. Ми обов’язково переможемо", – сказав Данілов.
Керівниця об’єднаного пресцентру Оперативного командування "Південь" Наталія Гуменюк зазначила, що останніми днями окупанти шукають нову тактику ракетних атак, яка для них буде результативною.
"Згадаймо попередні масовані ракетні атаки та співвідношення запущених ракет та знищених силами протиповітряної оборони. Воно не влаштовувало військово-політичне керівництво країни-агресора", – уточнила Гуменюк, зазначивши, що сьогоднішня атака була міксованою із застосуванням дронів та літаків стратегічної авіації.
Про нову тактику написав і керівник Офісу президента Андрій Єрмак: "Окупанти дещо змінили тактику, тепер вони проводять активну розвідку, застосовуючи фальш-цілі".
Варто також зазначити, що росіяни раніше ніколи не запускали під час однієї атаки стільки авіаційних протикорабельних ракет Х-22 – вони хоч і не високоточні, але Україна не може їх збити наявними засобами ППО. Для створення "переможної" телекартинки такий варіант, вочевидь, підходить.
Новий наступ в Україні
Про такий сценарій пишуть західні ЗМІ, його обговорюють в Україні на найвищому рівні. Росія, справді, накопичила на кордонах авіацію та живу силу з числа мобілізованих, але Україна готова до такого розвитку подій. CNN опитав чиновників США, Британії і України щодо перспектив путінського наступу. "Це, швидше за все, більш бажане, ніж реалістичне", – відповів високопоставлений американський військовий чиновник.
Західні союзники не бачать ознак достатніх змін у здатності російських сил проводити загальновійськові операції, необхідні для захоплення і утримання нових територій. "Малоймовірно, що російські війська стануть особливо краще організованими, і навряд чи вони будуть особливо успішними, хоча вони, здається, готові відправити більше військ у м'ясорубку", – додав високопоставлений британський чиновник.
За оцінками американських військових, російським військовим знадобиться час до травня, щоб відновити достатньо сил для тривалого наступу, але російські лідери хочуть діяти швидше. Тепер США вважають ймовірним, що російські війська будуть наступати раніше, ніж будуть готові, через політичний тиск з боку Кремля.
Політтехнолог і ексспічрайтер Путіна Аббас Галлямов вважає, що рішення президента наступати буде озвучене: "Швидше за все, Путін анонсує новий наступ, який відразу ж і почнеться. Або почнеться напередодні. Потрібно, щоб заява Путіна прозвучала на правильному тлі". На думку Галлямова, виступ кремлівського диктатора має бути ефектним. Для цього росіяни можуть активізувати наступ з використанням всіх засобів – танків, артилерії, літаків тощо. Однак слова Путіна не матимуть значення, адже важливі ресурси, а з ними у РФ спостерігаються проблеми. "Офіцери, які займаються цим, шоковані, адже ресурсів для наступу в Росії немає. І вже зараз очевидно, що російська армія зазнає невдачі", – сказав Галлямов.
Великий пшик
Прихильниками такої версії є експерти ISW. Вони коментують ажіотаж навколо послання Путіна Федеральним зборам 21 лютого і вважають, що він навряд чи оголосить про подальшу ескалацію війни в Україні. У своїй промові Путін, найімовірніше, не стане оголошувати ні про нову хвилю мобілізації, ні про будь-які інші значні політичні рішення, прогнозують вони.
Минулого року Путін кілька разів відкладав своє традиційне звернення до обох палат російського парламенту, ймовірно, сподіваючись під час нього урочисто оголосити про великі російські перемоги у війні проти України, але цього так і не сталося.
Президент РФ в останні кілька місяців виступав дуже кволо і, судячи з усього, своє відкладене звернення до Федеральних зборів вирішив приурочити до першої річниці визнання Росією Донецької та Луганської "народних республік". Цілком ймовірно, Путін має намір подати в новій упаковці вжиті за минулий рік заходи з інтеграції окупованих територій у Російську Федерацію, піднісши їх як свіже досягнення, вважають в ISW.
Найімовірніше, Путін продовжить виступати перед публікою з малозмістовними промовами, оскільки відсутність військових успіхів в Україні позбавляє його можливості проголосити або хоча б пообіцяти незабаром хоч скільки-небудь значущу перемогу. Стійка оборона українцями самого Бахмута, незважаючи на втрати в людях і матеріально-технічних ресурсах, не дасть змоги президенту РФ заявити навіть про захоплення цього міста в річницю початку війни, що дало б йому самому, російським військовим і населенню нову надію на перемогу і, можливо, підвищило б готовність Кремля зажадати більшого від своїх громадян, роблять висновок експерти ISW.
Включення до складу РФ нових територій
Йдеться про Абхазію, Південну Осетію та, можливо, якісь нові інтеграційні домовленості з Білоруссю. Так звані президенти невизнаних республік Аслан Бжанія та Алан Гаглоєв мають призначені зустрічі з Путіним 22 лютого у Москві. Президент Абхазії вже в Москві і буде там до десяти днів. Ситуація дуже нагадує ту, яка склалася рік тому – тоді самопроголошені лідери "ЛДНР" звернулися до Путіна визнати їхню незалежність. Та зараз Кремлю вже нецікаво гратися у незалежність маріонеткових держав, адже він відверто робить ставку на розширення Росії. Не виключено, що Бжанія та Гаглоєв попросять Путіна приєднатися до РФ.
Доказами того, що у Росії щось готується, є таємний збір депутатів Держдуми після виступу Путіна. Про порядок денний не повідомляється.
Анексія Абхазії та Південної Осетії може стати дуже простим і безболісним для Путіна варіантом "перемоги" на річницю війни проти всього НАТО. Грузія занадто слабка і залежна від Росії, щоб чинити спротив. Будь-які дії з Тбілісі скоріше зіграють на руку Росії. Також Путін втрачає Вірменію як союзника, а тому нова дестабілізація на Кавказі – це той самий сценарій, який Кремль вже дев'ять років розігрує в Україні.
Не виключено, що російській публіці Путін подарує якийсь черговий інтеграційний документ з Білоруссю, який можна подати, як "рішення про історичне возз’єднання". Член комітету по обороні Держдуми Дмитро Кузнєцов так його і анонсував.
Провокації і погрози Заходу
22 лютого Росія скликає Раду Безпеки ООН з приводу звинувачень на адресу Сполучених Штатів у підриві глибоководного трубопроводу "Північний потік". Росіяни вклалися у цю історію, залучивши до неї журналіста Сеймура Хірша та ряд своїх посіпак з числа депутатів у ЄС, наприклад Севім Дагделен.
Логічно припустити, що Росія може здійснити якийсь акт у відповідь на території США чи Євросоюзу. Наприклад, у Польщі. "Від них чекати можна чого завгодно. Не забуваймо, що вони мають доволі розвинену агентурну мережу… Якісь диверсійні акти на території Європи і на нашій території можуть статися", – вважає воєнний аналітик Петро Черник.
"Додайте до цього вихід російських ядерноносних підводних човнів в океан та перехоплення європейськими винищувачами російських літаків на кордоні з Євросоюзом", – акцентує ексофіцер українських спецслужб Дмитро Золотухін. Він не виключає, хоч і вважає малоймовірним, що Росія в ООН може звинуватити Сполучені Штати у розв’язуванні війни і завдати удару у відповідь, який, за логікою Путіна, має налякати НАТО і змусити його припинити допомогу Україні.
"Підвищення ставок обов'язково відбудеться. Питання полягає тільки в тому, чим відповість Захід. Тому що з нами в цю гру вже не пограєш. А Захід тотально боїться. І на цьому страху Путін буде продовжувати грати, доки він не вичерпається", – зазначив Золотухін.
Аналітик Олександр Кочетков не виключає провокацій на території України. "Чекаю на провокації зі сторони Білорусі – або заявка на перехід кордону, або як мінімум обстріли. Все для відволікання наших сил", – додав він.
Не варто скидати з рахунків варіант, що може бути одночасно поєднано кілька цих сценаріїв.
